У дискусії взяли участь українські та естонські посадовці, журналісти та громадські експерти.

Дискусію відкрила Мар’яна Беца, Надзвичайний та Повноважний Посол України в Естонії. Пані Мар’яна закликала партнерів України посилити санкції за анексію Криму. “Ми дуже вдячні партнерам, які накладають санкції на Російську Федерацію. Вони дійсно необхідні. Але нам необхідно посилити їх - і на індивідуальному рівні, і на рівні міжнародних організацій”, - заявила пані Посол.

У свою чергу, голова комітету із закордонних справ парламенту Естонії Марко Міхкельсон запевнив, що Естонія не визнаватиме анексію Криму. “Естонія є тою країною, яка на міжнародному рівні піднімає питання Криму. Дуже важливо, що ми робимо на рівні урядів, парламентів, на рівні неурядових організацій”, - зазначив парламентар. Пан Міхкельсон підтримав створення Кримської платформи. “Це було вчасне та важливе рішення. Естонія зі свого боку дійсно робить позитивний внесок у роботу Платформи. Ми повинні спільно працювати, щоб дане питання не зникало з радарів”, - сказав він.

Його колега Герт Антсу, колишній Посол Естонії в Україні та Директор Естонського центру Східного Партнерства зазначив, що його організація плідно працює на Херсощині. “Один з наших напрямків роботи - боротьба з дезінформацією. На жаль, ворог вміє створювати та розповсюджувати міфи та знаходити ту аудиторію, яка їх сприйматиме як реальність. Наші естонські фахівці разом з українськими колегами навчають, як розпізнати дезінформацію. Ми навчаємо місцевих журналістів, адже цій категорії людей пересічні громадяни довіряють найбільше”, - розповів пан Антсу. 

На думку Ігоря Яременка, Заступника Віцепрем'єр-міністра – Міністра з питань реінтеграції, РФ регулярно перешкоджає українському мовленню для Криму. "Окупаційна влада робить все можливе, щоб відділити Крим від інформаційного потоку України. Вони намагаються припинити трансляцію телебачення та радіоканалів на Крим, намагаються обмежувати інтернет та контакти через соціальні мережі. Ми робимо все можливе, аби виправити ситуацію: ми намагаємось надати підтримку в трансляції ТБ та радіоканалів, нещодавно було прийнято рішення Кабінету Міністрів, що дозволяє нашому міністерству надавати фінансову підтримку теле- і радіомовникам”, - зазначив Яременко.

Євген Цибуленко, професор права та викладач Талліннського технічного університету зазначає, що Росія активно мілітаризує півострів та перекидає до Криму представників збройних сил і силових структур Росії. “На момент початку окупації у 2014, населення півострова складало трохи менше 2 мільйонів осіб. Наразі ця цифра перебільшує 2 мільйони 500 тис. осіб, це означає, що населення Криму збільшилося майже на чверть. Збільшення населення відбувається у тому числі за рахунок переселення російського цивільного населення на окуповані території, що є прямим порушенням міжнародного гуманітарного права. Але це офіційні дані Роcстату, які не відповідають дійсності, адже Росія постійно фальсифікує інформацію. Більш того, ці дані не враховують військових осіб і представників силових структур. Відповідно, населення Криму зараз є значно більшим, що повністю змінює демографічний ландшафт.”, - зазначив Євген.

Керівник проекту Радіо Свобода “Крим.Реалії” Володимир Притула, висловився, що журналісти проєкту споглядається процес переоцінення ситуації кримчанами. “Ми постійно перебуваємо на зв’язку з колегами в Криму та нашою аудиторією там. Усі вони кажуть, що на півострові відбуваються складні суспільні процеси певного протверезіння та усвідомлення, що щось не так сталося сім років тому. Але відсутність повної, достовірної інформації впливає на кримчан, дезорієнтує їх та ускладнює їм життя“, - пояснив Притула.

Ібрагім Сулейманов, Голова Херсонського міського меджлісу, директор з розвитку БО Кримськотатарський культурний центр “Куреш” зазначив, що певні українці приїздять до окупованого Криму для отримання громадянства РФ. “Серед деяких українців, які приїздять до окупованого Криму, існує попит на отримання громадянства Росії. Багато з цих осіб мають нерухомість на території Криму. Більшість таких людей - це державні службовці: судді, прокурори. Дехто з них може мати доступ до державної таємниці. На мій погляд, це питання треба терміново врегулювати на законодавчому рівні. Варто виявляти таких людей та забороняти їм обіймати державні посади, адже такі люди стають залежними, вразливими та токсичними”, - відзначив пан Ібрагім.

Модератором дискусії виступив виконавчий директор ICDS і керівник програми "Стійка Україна" Дмитро Теперік, який звернув увагу учасників на довгострокові наслідки окупації: "Немає жодного сумніву, що сім років існування репресивного режиму лишать свій відбиток на освіченості та світосприйнятті молодих поколінь півострова, і з цим треба рахуватися вже зараз, розробляючи стратегії для деокупації Криму", - вважає Дмитро.

Програма "Стійка Україна" продовжує свою діяльність в областях, близьких до тимчасово окупованого Криму: Херсонській, Миколаївській, Одеській та Донецькій та планує низку заходів, які включають аналітичну та навчальну роботу для вдосконалення ситуативної обізнаності щодо існуючих вразливостей та нових загроз, пов’язаних із впливом Росії.

Натисніть, щоб подивитися повну версію дискусії.