Модерував обговорення програмний директор «Стійкої України» Андрій Загородський.

У фокусі обговорення був досвід адаптації українців до умов повномасштабної війни, а саме – вивчені за цей час уроки, застосування міжсекторального підходу для зміцнення стійкості та перспективи посилення безпеки.

Відкрив обговорення Маті Райдма, член Парламенту Естонії, експерт з питань цивільного захисту та управління надзвичайними ситуаціями, член Управління з координації гуманітарних питань ООН, голова естонської делегації в Парламентській асамблеї ОБСЄ. 

Він пояснив, що традиційно безпека включає оборону та управління громадськими кризами. Військова «частина» зазвичай має чітку й при тому вертикальну структуру, спільні цілі і завдання. Громадський сектор, навпаки, включає багато організацій та цілей й передбачає горизонтальне мережування. Тому виникає питання, як поєднати вертикаль та горизонталь. 

Також дуже важливим є підтримання довіри суспільства до керівництва держави. Це стає очевидним, якщо зауважити на прицільні удари росії по українським енергетичним об’єктам та інформаційні вкиди, спрямовані на розхитування суспільної згуртованості. 

«Культура безпеки під час війни стосується кожного, її неможливо розбудувати вертикально, зверху донизу. Ви маєте залучати всіх і скрізь. Громадські організації можуть допомогти урядам на етапі планування», - зазначив експерт. Співпраця або міжсекторальність забезпечує більш швидке реагування, а також краще розуміння відновлення. 

Питання довіри дуже важливе, - підтвердив Петер Хауге Берг, заступник голови Представництва НАТО в Україні. Він підкреслив, що безпека – це те, над чим мають працювати і військові, і громадськість. При цьому урядам необхідно керуватися демократичними принципами й надавати громадянам можливість стати частинною обговорень і співпраці, тобто зрештою – частиною стійкості. 

«Говорячи про громадськість та громадян як основних акторів у посиленні національної стійкості, ми бачимо кілька речей, на які потрібно звернути увагу. Перш за все, це інформування, освітній процес та надання громадянам можливості участі в цих процесах. Довіра між громадськістю та урядом досягається лише через комунікацію», - уточнив Петер Хауге Берг. 

Стійкість формується на всіх рівнях, а для цього потрібна висока довіра – над цим й слід працювати в Україні.

Беручи участь у подальшій дискусії, Маті Райдма та Леслі Л. Вілсон, яка є спеціалісткою з питань вразливих груп населення проєкту «Resilient Village Ukraine», звернулися до принципу субсидіарності, за яким вибудовується стійкість. Маті Райдма підкреслив, що стійкість не є «власністю» держави, громади мають створювати власну стійкість. Коли є проблема, яку ми здатні вирішити, не треба чекати. Але для цього на рівні громад потрібно зустрічатися і працювати командно.

Леслі Л. Вілсон також вважає, що необхідно залучати громади на найнижчому рівні. Приміром, сільські громади продемонстрували найвищу згуртованість після початку повномасштабної війни. Це досвід, який варто досліджувати й оформлювати у відповідні інструкції. 

Дмитро Теперик, провідний експерт з питань громадської стійкості, генеральний директор ГО «Стійка Україна», стверджує, що культуру безпеки можна культивувати, їй можливо навчати та покращувати її. У зв’язку з цим він розповів про симуляційні кризові навчання, які проводила «Стійка Україна». 

«Одним з надзвичайно важливих засобів для стійкості та культури безпеки є спроможність, яка дозволяє оцінити ризики та розширити горизонт нашого мислення, щоб побачити можливі загрози. Цей засіб базується на багаторівневих сценаріях, які відпрацьовуються під час кризових навчань у різних громадах та на різних рівнях – національному, регіональному, місцевому», - пояснив експерт. 

Українсько-естонська програма «Стійка Україна» протягом 2022-2023 років провела серію міждисциплінарних та міжсекторальних навчань. У перший день їх учасники сперечалися щодо алгоритмів реагування, але потім спільно шукали рішення, стаючи більш творчими й зосереджуючись не тільки на існуючих протоколах, але розширюючи власне бачення можливих загроз. Навчання довели, що вони допомагають міжсекторальній синхронізації в оцінці ризиків і передбаченні загроз. Це дуже дієвий засіб, адже стійкість йде знизу.

Для Іванни Бояківської, яка тимчасово виконує обов’язки Начальника відділу організації служби освітньої безпеки Департаменту патрульної поліції й є капітаном поліції, стійкість – це насамперед гнучкість. Служба освітньої безпеки була створенща у відповідь на виклики війни, під час якої діти є найуразливішою категорією. Також впроваджені посади інспекторів освітньої безпеки – сьогодні їх 239, але кількість збільшуватиметься.

За словами поліціянтки, Служба виконує три основні функції: правоохоронну, просвітницьку (профілактична робота) та наставницьку (мотивація до активної життєвої позиції). Важливим завданням є залучення батьків і партнерів. 

Владислав Багнюк, фахівець відділу забезпечення профілактичних заходів Управління забезпечення оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України, розповів про підготовку до нового навчального року. Зокрема, територіальні підрозділи ДСНС перевіряють навчальні заклади, виявляючи порушення, й проводять роз’яснювальну роботу з дітьми. 

Триває проєкт «Класи безпеки», а у його рамках створюються мобільні класи, які їздять важкодоступними громадами й проводять навчання з домедичної допомоги, пожежної та мінної безпеки, кібербезпеки тощо. 

Стійкість громади є запорукою стійкості держави, - вважає Олег Грикун, головний фахівець відділу інженерно-технічних заходів та захисних споруд управління захисту населення і територій Департаменту організації заходів цивільного захисту апарату ДСНС України. Одне з головних завдань відділу – щоквартальні обстеження укриттів. Ситуація далека від ідеальної. Приміром, більше 1800 навчальних закладів використовують як укриття перші поверхи будівель. 

Тому весь час потрібно вдосконалювати вимоги до облаштування укриттів й вносити відповідні зміни у законодавство, хоча суспільство, як у випадку з тими самими укриттями, не завжди «встигає» за ними. 

Офіцер СІМІС ЗСУ розповів, що для громад різного типу (деокупованих, прифронтових, тих, що знаходяться в «сірих зонах») безпека може мати різні акценти, але важливо, щоб у громад був зв’язок та доступ до інформації. Так, у «сірих зонах» його можуть забезпечити друковані видання. Також йдеться про підготовку до опалювального сезону, економічну й, зокрема, продовольчу стійкість, мінну безпеку. «Одиницею стійкості», вважає військовий, можуть бути малі (локальні) цивільні мережі. 

Для Романа Зінченка, який є співзасновником Greencubator, подібна «одиниця» - працююче ОСББ, яке вже інвестувало в енергетичну самодостатність. Адже саме енергетика, яка перебої з якою здатні спричинити проблеми у сфері зв’язку, санітарної та харчової безпеки, є великим викликом. 

Децентралізації та інноваціям в енергетиці «протистоїть» патерналізм як суспільна настанова, а також зарегульованість сектору на державному рівні – нормативні акти нерідко стримують прогрес. 

Стійкість вимірюється самодостатністю громад, цьому потрібно навчати суспільство, - переконаний Роман Зінченко.

Роксолана Нестеренко, менеджерка досліджень Центру соціологічних досліджень, децентралізації та регіонального розвитку Київської школи економіки, розповіла про управлінські процеси, які сприяють стійкості на рівні громад. Це стратегічне продумування загроз і планування відповідей; комунікація (включно з її налагодженням за відсутності зв’язку), координація зусиль через мережування й ефективний менеджмент. 

Серед основних безпекових потреб громад – якісні і доступні укриття, наявність зв’язку, логістика (особливо – для Сумської та Чернігівської областей), тощо. 

Кібербезпека та захист інформації досі знаходяться не на належному рівні, - вважає Анастасія Апетик, юристка та експертка з кібербезпеки, співзасновниця та Голова правління ГО «MINZMIN».

Як продемонструвало дослідження «Стійка країна – крихка мозаїка?», виконане у 2019 році «Стійкою Україною», певна частина суспільства вважає, що кібербезпеку здебільшого має забезпечувати держава. Прогалини спостерігаються й на рівні особистих звичок - приміром, громадяни записують паролі у нотатнику, не знають про двофакторну автенфікацію й не застосовують її, тощо. Також відсутні алгоритми дій у випадку виникнення кіберзагроз. 

Тож важливими завданнями є інформування про наявні та потенційні загрози, превенція небезпек, а також створення відповідних стандартів реагування на кризові ситуації для держави і громад. 

Захід відбувся в рамках серії публічних обговорень, які організовує ГО «Стійка Україна» з метою підвищення рівня обізнаності про різноманітність стійкості та її складові.