Публікуємо для ознайомлення окремі фрагменти результатів соціологічного опитування, проведеного в Одесі:

Загальна установка щодо держави серед жителів міста Одеси є здебільшого гранично негативною (47,7%). Помірковано-позитивна установка є тільки в 4,4% респондентів. Умовно помірковану установку мають 18,7% респондентів. 16,9% опитаних одеситів мають переважно установку, а 12,3% ­– висловили квазі-позитивну установку.

Геополітична позиція одеситів щодо РФ є переважно негативною (45,1%). Амбівалентна позиція до РФ у 5% опитаних, 14,4% мають нейтральну позицію. Серед респондентів 17,6% мають позитивне ставлення до РФ, також 17,9% мають не визначились зі своєю позицією.

Геополітична позиція щодо Європейського Союзу є здебільшого негативною та нейтральною, а саме 37,4% та 28,8% відповідно. Позитивно до ЄС ставляться 23,7% одеситів, а 6,1% мають невизначену позицію, 4% ставляться амбівалентно до ЄС.

На запитання, чого найбільше побоюються жителі Вашого міста, абсолютна більшість опитаних відзначила погіршення економічної ситуації (83,9%). Лише 5,8% жителів Одеси вважають своєю загрозою перешкоди у роботі волонтерів чи громадських активістів. Другим страхом респонденти відзначають епідемії, включно з епідемією коронавірусу (58,8%). Більша частина опитаних побоюється проблема злочинності та корупції (55,3%). Також, не перестає бути актуальною зовнішня воєнна агресія у разі її виникнення, оскільки 39,7% жителів Одеси висловлюють свої побоювання. Місцевий сепаратизм також є визначним побоюваннями місцевих жителів (26,9%). Конфлікти на політичній основі турбують 26,9% респондентів. Обмежених економічних, культурних та освітніх можливостей побоюється 17,1% опитаних, неправдивої інформації у ЗМІ – 16,6%. Для 25,1% одеситів є побоювання стосовно наслідків негативної екологічної ситуації.

Думка щодо того, чи достатнім є рівень професіоналізму місцевої влади у вирішенні потенційних проблем не є позитивним, оскільки більшість респондентів або не можуть відповісти (25,6%), або вважають, що професіоналізму недостатньо для вирішення жодної проблеми у разі виникнення (34,4%). Думки респондентів відображені наступним чином:

- погіршення економічної ситуації і матеріального становища жителів (18,3%);

- зовнішньої воєнної агресії (5%);

- місцевого сепаратизму (14,8%);

- епідемії, включно з епідемією коронавірусу (19,6%);

- наслідків негативної екологічної ситуації (7,8%) ;

- обмежених економічних, культурних та освітніх можливостей (6,5%);

- злочинності та корупції (10,6%);

- конфліктів на політичній основі (13,3%);

- великої кількості неправдивої інформації в ЗМІ (5,5%);

- перешкод у суспільно корисній роботі волонтерів та громадських активістів (5,3%);

На питання, як ви вважаєте, у випадку виникнення яких з перерахованих проблем міська влада зможе забезпечити ефективну комунікацію з іншими представниками міста з метою вирішення проблеми, жителі Одеси вважають, що найкраще комунікація буде відбуватись з питань: можливої зовнішньої воєнної агресії (10,1%) та епідемії, включно з епідемією коронавірусу (26,3%). Найгірше комунікація буде відбуватись з проблемами: перешкоди у суспільно корисній роботі волонтерів та громадських активістів (4%) та велика кількість неправдивої інформації в ЗМІ (3,8%). 27,5% респондентів заявили, що влада не зможе забезпечити гідну комунікацію задля вирішення будь-якої з перелічених проблем.

Думка щодо локальної ідентичності у Одесі серед респондентів поширена найбільше , оскільки переважна більшість (54,3%) перш за все себе вважають мешканцями свого населеного пункту і 2.3% – мешканцями регіону. Натомість  громадянами України перш за все себе вважає тільки 33,2% опитаних. Також цікавим є те що в першу чергу 6,5% опитаних вважать себе громадянами колишнього Радянського Союзу, і 2,3% – громадянами світу. На запитання, Якою мірою Ви пишаєтесь чи не пишаєтесь тим, що є громадянином(кою) України, більшість жителів міста Одеси, дали позитивну відповідь, а саме дуже пишаються 25.7% і скоріше пишаються 30,5% респондентів. Натомість 21,1 % опитаних не пишаються тим, що є громадянами України, з яких 10.8% – зовсім не пишаються і 10,3% – скоріше не пишаються. 22,7% опитаних важко відповісти на це запитання.

У питанні щодо ставлення до декомунізації в Україні, 35,5% респондентів однозначно не підтримують процес декомунізації, значна частина жителів Одеси висловила свою неоднозначну підтримку, адже 33,2% опитаних у чомусь її підтримують, у чомусь ні. Однозначно підтримують тільки 14,6% опитаних. Байдужість до процесу декомунізації висловило 10,8% опитаних. 5,9% – не змогли відповісти на дане запитання.

Більшість жителів міста Одеси не погоджуються з тезою (87,6%), що центральна влада в Україні приділяє достатньо уваги вирішенню проблем у їхньому регіоні. Серед них половина опитаних (50,1%) повністю не погоджуються і 37,5% – тих хто скоріш не погоджується. З 4,5% опитаних, які погоджуються з даним твердження тільки 0,5% повністю погоджуються, а 4% – скоріше погоджуються. 7,8% опитаних не змогли відповісти на дане запитання.

Стосовно рівня незалежності прийняття рішень від втручання Києва, абсолютна більшість респондентів (94,7%) вважає прийнятною для себе незалежність від центральної влади. З них 52,6 % вважає, що всі рішення мають прийматися самостійно, а 42,1% опитаних вважає, що влада повинна мати право приймати рішення стосовно питань тільки місцевого значення. Твердження про те, що думка місцевої влади повинна мати рекомендаційний характер, підтримали 5,3% опитаних.

Переважна більшість одеситів (61,2%) повністю позитивно ставиться до того, щоб держава відігравала ключову роль в регулюванні і забезпеченні рівня життя своїх громадян. 19,6% опитаних висловили скоріше позитивне ставлення. Негативне відреагували на дані функції держави 10% респондентів, з них тільки 4,5% різко негативно і 5,5% – скоріше негативно. 9,1% опитаних не змогли відповісти на дане запитання.

На питання про повсякденну мову спілкування, 65,9% респондентів відповіли, що користуються переважно російською мовою. 25,3% – використовують і українську, і російську, в залежності від обставин. 5,1% – використовують переважно українську мову, а 3,8% опитаних користуються сумішшю української та російської мов.

На питання, яким має бути статус російської мови в Україні 48,4% опитаних одесити відповіли, що бачать російську в якості другої офіційної мови в Україні. 27,5% опитаних респондентів відповіли, що російська мова не повинна мати будь-якого офіційного статусу в Україні. 3,5% хотіли б бачити російську мову другою офіційною, але лише для Донецької та Луганської областей. 12,8% опитаних бачать в ролі другої офіційної мови, але лише на півдні та сході України. 7,3% респондентів не змогли відповісти на дане питання.

На питання, якою мовою одесити хотіли б отримувати інформацію зі ЗМІ стосовно тем, які їх цікавлять було отримано такі відповіді: 6,5% опитаних одеситів висловили бажання отримувати інформацію лише українською мовою, 32,2% виявили бажання отримувати інформацію і українською, і російською мовами в рівній мірі, для 25,1% опитаних респондентів немає значення. 34,9% бажають лише російською.

Ставлення жителів Одеси до обов’язкового повсюдного використання української мови у сфері обслуговування є різним: повністю підтримують та скоріш підтримують 24,4% і 25,7% опитаних відповідно. 20,9% – скоріше не підтримують, а 22,4% зовсім не підтримують обов'язкового повсюдного використання української мови в сфері обслуговування. Затрудняються відповісти на це запитання 6.5% респондентів

На питання оцінити свій середній рівень стресу майже третина жителів міста Одеса (35,3%) відзначають його як низький. Практично половина опитаних (41,3%) визначають свій рівень стресу як середній, і 23,4% – як високий. Натомість самі переважна більшість респондентів (81,1%) вважаються, що низький рівень стресу є для них здоровим і 18.2% – як середній.  

Найбільше сперечалися на такі теми,  як тарифна політика і субсидії – 31,7%, вакцинація від COVID-19 – 24,4%, тавлення до політиків загальнодержавного рівня (наприклад до В.Зеленського, П.Порошенка і т.д.) – 27,2%. Відповідно, найменше сперечалися на теми ставлення до переселенців – 2,3%, ставлення до волонтерів та громадських активістів – 2,5%, ставлення до військових добровольців – 2,5%, ставлення до різних етнічних груп, що живуть в Україні (наприклад, до ромської общини, африканців, кримських татар, азіатів і т.д.) – 3%. Загалом практично половина опитаних не сперечалась ні про одну з перерахованих проблем (50,1%).

Однозначних уявлень про військовий конфлікт на Донбасі серед опитаних в Одесі немає. Так, 24,9% респондентів вважають, що збройний конфлікт на Донбасі – це Війна між Росією і Україною, а 18,1 % опитаних визначають як Громадянську війну (внутрішній збройний конфлікт між громадянами України). Для 19,4% – це одночасно і війна між Росією і Україною та внутрішній конфлікт. 14,4% опитаних вважають збройний конфлікт на Донбасі боротьбою за вплив в регіоні між Заходом (США, ЄС) і Росією, а 10,3% – Боротьба між російськими і українськими олігархами. Серед опитаних 11,3% затрудняються відповісти на це запитання. 

Найбільш прийнятною стратегією вирішення військового конфлікту на Донбасі для жителів Одеси є політико-дипломатичний шлях через реінтеграцію (61%). Натомість тільки 1,3% опитаних вважають, що Донбас потрібно повертати слою. 16.6% виступають за політико-дипломатичний шлях з  наданням особливого статусу регіону, 10,6% взагалі відмовляються від повернення зараз і в майбутньому. 6,5 % респондентів виступає за ізоляцію Донбасу і 4% вважають, що має бути інша стратегія вирішення військового конфлікту.

На запитання, хто у несе головну відповідальність за початок воєнних дій на Донбасі,  майже третина одеситів (28,1%) вважає, що Росія і Україна в рівній мірі, а 5,8% опитаних бачить відповідальних в цьому США. 25,1% респондентів називає винною тільки Росію, а 13,1% – Україну. 8,3% – незаконні збройні формування на Донбасі. Затрудняються відповісти на це запитання 18,3% опитаних.

Найпоширенішими видами протестної активності, в яких готовий взяти учать жителі міста Одеса є: участь у передвиборчих кампаніях (47.2%), збирання підписів під колективними петиціями (30,4%) та Законні мітинги i демонстрації (20,6%). 3,5% – пікетування державних установ. Майже для третини опитаних (28,1%) жоден iз заходів не здається ефективним i припустимим, а 15,6% респондентів важко визначитись з відповіддю.  

Особосту готовність брати негайну участь в  оборонних діях в рамках своєї підготовки і можливостей в разі нападу на Україну затвердило 11,1% опитаних в місті Одеса. 65,1% зазначили, що вони точно не готові і 23,9% не можуть відповісти на це запитання. 

На запитання як ви ставитесь до інформації із ЗМІ про можливе воєнне загострення найближчим часом з боку непідконтрольних територій Донбасу та Криму 29,4% одеситів вважають, що така інформація не відповідає дійсності, ще 11,3% думає, що загроза є тільки для територій, що знаходяться в безпосередній близькості. 12,6% – загрожує територіям на сході та півдні України, а 23,4% – всій території України. Затрудняються відповісти на запитання 23,4% респондентів. 

Більше половини Жителів міста Одеса (54,8%) відчуває тривогу та занепокоєння від почутих новин про можливе загострення воєнного конфлікту між Україною та Росією. 17.8% – намагаються знайти більше надійної інформації, а 16.3% – безсилля та здатність хоч якось вплинути на ситуацію. Байдужими до таких нових є 15.8% опитаних, ще 4,3% – думають про переїзд в більш спокійні регіони України або в іншу країну. Думки про те що без загострення Україна не сяде за стіл переговорів, і що це є необхідним для вирішення проблеми Донбасу та Криму поділяють 2,5% та 0,8% опитаних відповідно. 1,5% ­– вважають необхідним зробити запаси і підготуватися та 3,3% – готові зробити щось для підвищення обороноздатності країни. не готові відповісти 12,8% опитаних.   

Довідково:

Опитування було проведено Міжнародним центром оборони та безпеки (ICDS) у межах програми “Стійка Україна” за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Естонії в рамках програми співпраці в сфері розвитку.

У межах дослідження було опитано 400 мешканців у м. Одеса. Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і без врахування дизайн ефекту) не перевищує: 4,9% для показників близьких до 50%, 4,3% — для показників близьких до 25%, 2,9% — для показників близьких до 10%, 2,2% — для показників близьких до 5%. 

Додаткове роз'яснення щодо загальних установок щодо держави:

Загальна установка респондента щодо держави визначається за допомогою його відповідей на індикатори соціологічного тесту «GSR—5», що звертається до оцінок респондентами ефективності української держави, їх думок про майбутнє України, оцінок умов життя населення, досягнень та невдач України за часи незалежності, а також задоволеності подіями, що відбуваються в країні.

Отримані результати обробляються за допомогою методів багатомірної статистики, що дозволяє виокремити 5 загальних установок щодо держави:

1) Крайньо негативна — однозначно негативно оцінюються умови життя, а також поточні події в державі, за іншими показниками (ефективність держави, очікування щодо змін у державі, а також оцінка досягнень за 30 років незалежності) близько 90% цієї групи дають негативні оцінки.

2) Переважно негативна — негативні оцінки переважають над проміжними майже за кожним з показників. Виключення складає очікування щодо змін у державі — кількість негативних та проміжних оцінок є майже однаковою.

3) Умовно поміркована — за всіма показниками спостерігається суміш негативних та проміжних оцінок.

4) Поміркована — майже за всіма показниками проміжні оцінки переважають над негативними, а в частині очікувань щодо змін у державі не тільки проміжні оцінки становлять більше половини усіх відповідей, а й додається близько 30% позитивних оцінок.

5) Помірковано-позитивна позиція — майже за всіма показниками оцінки носять змішаний помірковано-позитивний характер, а очікування щодо змін у державі взагалі є переважно позитивними (75% усіх оцінок).