Відкрив захід Дмитро Теперик, міжнародний експерт з питань безпеки (Естонія), генеральний директор ГО «Стійка Україна». Він зазначив, що концепт стійкості постійно розвивається та змінюється через різні фактори та відповідно до не завжди приємних обставин. «Ми маємо проаналізувати український досвід стійкості на різних рівнях – зокрема, рівні спільнот та суспільному рівні. А також операціоналізувати стійкість для європейських країн, які готові вивчати український досвід», – сказав Дмитро Теперик. 

Стійкість є динамічним та практичним концептом, зміст якого змінюються, адже змінюється світ. Ключові слова для опису стійкості – гнучкість та прийняття рішень. Останнє надважливо для суспільної стійкості, адже йдеться про здатність швидко ухвалювати рішення під час кризи. При цьому рішення мають спиратися на об’єктивні дані, а не політичні забаганки. Прийняття рішень передбачає їх підготовку, власне, ухвалення, а також впровадження, імплементацію. 

З огляду на це, цікаво хто прийматиме рішення у майбутньому – через 25 або 50 років. Міжнародний експерт впевнений, що ми не маємо делегувати прийняття рішень штучному інтелекту – це справа людей. Виникає питання, чи готова до цього молодь в Україні, країнах Балтії, європейських країнах та чи розумітимуть молоді люди довготривалі наслідки обраних рішень і власну відповідальність за них. 

Інша проблема полягає у позбавленні звички до довготривалого планування. Це дуже небезпечно. Одна з причин такої настанови – перебування в умовах невизначеності, пов’язаної з війною. З точки зору психології, у подібних ситуаціях людям властиво уникати планування на тривалий термін, але зникнення такої звички ускладнює завдання зі зміцнення стійкості на майбутнє. 

Вікторія Подгорна, депутатка Верховної Ради України, заступниця голови Комітету з питань цифрової трансформації, розповіла про державні підходи до формування стійкого майбутнього. Депутатка є співголовою міжфракційного об’єднання «Стратегічний форсайт для України», яке активно співпрацює з міжнародними партнерами. 

За словами Вікторії Подгорної, мислення про майбутнє дозволяє передбачити, як розвиватиметься країна за різними сценаріями, й, відповідно, вчасно реагувати на кризи. Депутатка згадала Фінляндію, яка в цьому сенсі є лідером, адже країна розвивається на підставах форсайту, але також її керівництво здійснює аналіз трендів, щоб сформувати політику майбутнього в різних сферах. Представники влади ставлять цілі, виходячи з того, якого варіанту майбутнього для країни вони хочуть досягти. Такий підхід запроваджується з 1987 року. 

Міжфракційне об’єднання, яке представляє Вікторія Подгорна, також рухається у цьому напрямку крок за кроком. Уже підготовлений форсайт «Україна-2040» й завершується – про майбутнє росії. Наступне заплановане дослідження буде про міграцію. У Верховній Раді створений дослідницький підрозділ – департамент форсайту. Подібні підрозділи мають бути й у міністерствах. Ще одне завдання – інституціоналізувати на законодавчому рівні оцінку рішень, що приймаються з точки зору їх впливу на майбутні покоління. Депутатка вважає, що задля просування мислення про майбутнє потрібно ширше залучати громадські організації. 

Даля Банкаускайте, провідна експертка зі стратегічних комунікацій, викладачка Вільнюського університету (Литва), розповіла, як пов’язані суспільна стійкість та стратегічні комунікації і у який спосіб останні впливають на стійкість. Насамперед комунікація виконує функцію фасилітації. У демократіях дуже важливим є інформування суспільства з боку влади, особливо, коли йдеться про кризовий менеджмент і планування майбутнього. 

Ще однією особливістю стратегічних комунікацій є відкритість та підзвітність влади. Це дає можливість владі та суспільству працювати разом. Зрештою, комунікація має базуватися на вимірюваних даних, тому у країнах Балтії періодично проводяться дослідження, у точу числі – за участі «Стійкої України». Так, нещодавно відбулося пілотне дослідження щодо уявлень молоді про майбутнє. Дослідники проаналізували чотири сценарії – від найбільш оптимістичного до найгіршого. Одним із ключових моментів, який дозволяє знизити ризики, є зменшення розривів між владою та суспільством. Отже, стратегічна комунікація як інструмент має визначальний вплив на суспільну стійкість. 

Невизначеність спонукає більше думати про стійкість. Так вважає Дмитро Золотухін, радник міністра культури та стратегічних комунікацій України. За його словами, Україна – найстійкіша країна світу. Й це вона доводить не тільки останні 11 років, але впродовж декількох століть. Адже весь цей час росія наполягає на тому, що Україна як суб’єкт не має існувати. «Російська імперія vs демократична Україна» – поки ця дихотомія не буде розв’язана шляхом зникнення однієї зі сторін, війна не закінчиться й буде поширюватися, залучаючи до своєї орбіти європейські країни і країни НАТО.

На думку Дмитра Золотухіна, феномен української стійкості полягає у тому, що громадяни утримують країну у надскладних обставинах, попри традиційно низьку довіру до влади. До незалежності державні інституції сприймалися українцями як ворожі. Але й зараз, як, зокрема, фіксує КМІС, довіра не висока. 

Експерт стверджує, що США та росія тиснутимуть на Україну щодо проведення виборів. Стійкий суб’єкт має бути гнучким, але під час війни вибори проводити не можна – такою є конституційна рамка. Припинення вогню не означатиме кінець війни, отже зміна політичного порядку денного через вибори загрожує внутрішнім колапсом. 

Під час дискусії учасники висловили декілька цікавих думок, опонуючи один одному та розкриваючи власну позицію. 

Дмитро Теперик переконаний, що Україна та Європа зараз в одному човні. З огляду на це, варто поставити питання, яку версію майбутнього ми можемо уявити для нас та для росії. Адже її майбутнє – фактор, що впливає й на наше майбутнє, й на майбутнє європейських країн. 

Форсайт не є прогнозуванням, це скоріше формування майбутнього шляхом вчасного реагування на ризики та, відповідно, запобігання негативним сценаріям. Форсайти мають впливати на розробку політик прямо зараз. Таку думку висловила Вікторія Подгорна. 

Також вона зауважила, що їх форсайти фіксують безпрецедентний рівень крихкості росії. Її економічний стан є набагато гіршим, ніж кажуть навіть ліберальні російські експерти. Отже, один із сценаріїв – дуже швидке падіння росії саме через економічні негаразди. 

Даля Банкаускайте зауважила, що суспільна стійкість не дорівнює лише адаптивності, бо це вже реакція. Й на індивідуальному, й на суспільному рівні це також бажання діяти. Якщо ж звернутися до індивідуального рівня, то в Україні і країнах Балтії форсайт пов’язаний з надією та всім тим, що робить людей більш оптимістичними. Стійкість також залежить від того, наскільки індивід відчуває себе частиною суспільства, тобто від соціальної згуртованості. 

У подальшому ГО «Стійка Україна» планує організувати обговорення інших аспектів стійкості, зокрема, для того, щоб всебічно розкрити феномен української стійкості під час повномасштабної війни та виокремити найкращі практики, які можуть стати у нагоді європейським країнам.