Оцінка низки характеристик національної стійкості за результатами опитування у м. Херсон

Фахівці програми "Стійка Україна" у травні 2021 р. опитали жителів Херсона щодо можливих конфліктогенних питань

Публікуємо для ознайомлення окремі фрагменти результатів соціологічного опитування, проведеного в Херсоні:

На запитання, чого найбільше побоюються жителі Вашого міста, абсолютна більшість опитаних відзначила погіршення економічної ситуації (71%). Лише 8% жителів Херсону вважають своєю загрозою перешкоди у роботі волонтерів чи громадських активістів. Другим страхом респонденти відзначають зовнішню воєнну агресію (64,2%) у разі її виникнення. Значна частина опитаних побоюється епідемії, включно з епідемією коронавірусу (41,2%). Також, проблема злочинності та корупції не перестає бути актуальною, оскільки 38,8% жителів Херсону висловлюють свої побоювання. Обмежених економічних, культурних та освітніх можливостей побоюється 14.8% опитаних, екологічних проблем і конфліктів на політичній основі 13,5% та 26,5% опитаних відповідно. Для меншої частини міста є побоювання проблеми з можливим місцевим сепаратизмом (16,2%) і неправдивої інформації у ЗМІ (15,2%).

Думка щодо того, чи достатнім є рівень професіоналізму місцевої влади у вирішенні потенційних проблем не є позитивним, оскільки більшість респондентів або не можуть відповісти (20,5%), або вважають, що професіоналізму недостатньо для вирішення жодної проблеми у разі виникнення (53,2%). Думки респондентів відображені наступним чином:

- погіршення економічної ситуації і матеріального становища жителів (6%);

- зовнішньої воєнної агресії (8%);

- місцевого сепаратизму (3,2%);

- епідемії, включно з епідемією коронавірусу (9,8%);

- наслідків негативної екологічної ситуації (2,2%) ;

- обмежених економічних, культурних та освітніх можливостей (2,2%);

- злочинності та корупції (5,8%);

- конфліктів на політичній основі (4,5%);

- великої кількості неправдивої інформації в ЗМІ (2,8%);

- перешкод у суспільно корисній роботі волонтерів та громадських активістів (3,5%);

На питання, як ви вважаєте, у випадку виникнення яких з перерахованих проблем міська влада зможе забезпечити ефективну комунікацію з іншими представниками міста з метою вирішення проблеми, жителі Херсону вважають, що найкраще комунікація буде відбуватись з питаннь: можливої зовнішньої воєнної агресії (24,2%) та епідемії, включно з епідемією коронавірусу (23,5%). Найгірше комунікація буде відбуватись з проблемами: наслідків негативної екологічної ситуації (2,8%), великої кількості неправдивої інформації в ЗМІ (4%) та погіршення економічної ситуації і матеріального становища жителів (4,8%). 33,8% респондентів заявили, що влада не зможе забезпечити гідну комунікацію задля вирішення будь-якої з перелічених проблем.

Загальна установка щодо держави серед жителів міста Херсон є здебільшого поміркованою (36,4%). Переважно негативна установка є в 16,8% респондентів. Умовно помірковану установку мають 16,2% респондентів. 12,6% опитаних висловили помірковано-позитивну установку. 18,1% опитаних херсонців мають крайньо негативну установку.

Думка щодо локальної ідентичності у Херсоні зустрічається  серед респондентів, оскільки 36,1% перш за все себе вважають мешканцями свого населеного пункту і 5% – мешканцями регіону. Натомість  громадянами України себе вважає більшість 55,4% опитаних. Однак те що вони вважать колишнього Радянського Союзу заявило 2% опитаних.

У питанні щодо ставлення до декомунізації в Україні, респонденти у більшості висловили свою неоднозначну підтримку, адже 38% опитаних у чомусь її підтримують, у чомусь ні. Однозначно підтримують тільки 12,5% опитаних, а ті хто не підтримує 25%. Байдужість до процесу декомунізації висловило 9,2% опитаних. 15,3% не змогли відповісти на дане запитання.

Більшість жителів міста Херсон не погоджуються з тезою (80%), що центральна влада в Україні приділяє достатньо уваги вирішенню проблем у їхньому регіоні. Серед них 35,1% опитаних повністю не погоджуються і 44,9% – тих хто скоріш не погоджується. З 13,3% опитаних, які погоджуються з даним твердження тільки 1% повністю погоджуються, а 12,2% – скоріше погоджуються. 6,8% опитаних не змогли відповісти на дане запитання.

Стосовно рівня незалежності прийняття рішень від втручання Києва, абсолютна більшість респондентів (90%) вважає прийнятною для себе незалежність від центральної влади. З них 52,5 % вважає, що влада повинна мати право приймати рішення стосовно питань тільки місцевого значення, а 37,5% опитаних вважає, що всі рішення мають прийматися самостійно. Твердження про те, що думка місцевої влади повинна мати рекомендаційний характер, підтримали 10% опитаних.

Значна частина херсонців (41,5%) повністю позитивно ставиться до того, щоб держава відігравала ключову роль в регулюванні і забезпеченні рівня життя своїх громадян. 24% опитаних херсонців висловили скоріше позитивне ставлення. Негативне відреагували на дані функції держави  25,3% опитаних, з них тільки 2,8% різко негативно. 9,2% опитаних не змогли відповісти на дане запитання.

Електоральні симпатії на партійному рівні розподілились наступним чином. З тих хто визначився: Опозиційна платформа – За життя (9,5%), Слуга народу (17,5%), Європейська солідарність (3,8%), Батьківщина (7,2%), Сила і честь (3,5%). Значний рівень складає тих респондентів, які ще не визначились та тих хто не збирається іти на вибори, 37,8% та 12,2% опитаних відповідно.

Електоральні симпатії серед кандидатів на посаду президента жителі Херсону віддають свою перевагу чинному президенту В. Зеленському (19,8%), Ю.Бойко+В.Медведчук (10,3%), П. Порошенко (3,5%), Ю.Тимошенко(7%). Третина опитаних (33,6%) ще не визначились з вибором, а 12,3% – збираються проігнорувати вибори.     

На питання про повсякденну мову спілкування, 48,8% респондентів відповіли, що користуються переважно російською мовою. 35% використовують і українську, і російську, в залежності від обставин. 9% використовують переважно українську мову, а 7,2% опитаних користуються сумішшю української та російської мов.

На питання, яким має бути статус російської мови в Україні 50,4% опитаних херсонців відповіли, що бачать російську в якості другої офіційної мови в Україні. 4,5% опитаних бачать в ролі другої офіційної мови, але лише на півдні та сході України. 22,6% опитаних респондентів відповіли, що російська мова не повинна мати будь-якого офіційного статусу в Україні. 4% хотіли б бачити російську мову другою офіційною, але лише для Донецької та Луганської областей. 17,5% респондетів не змогли відповісти на дане питання.

На питання, якою мовою херсонці хотіли б отримувати інформацію зі ЗМі стосовно тем, які їх цікавлять було отримано такі відповіді: 54% виявили бажання отримувати інформацію і українською, і російською мовами в рівній мірі. 18,8% бажають лише російською, для 18,2% опитаних респондентів немає значення. 7,5% опитаних херсонців висловили бажання отримувати інформацію лише українською мовою.

Геополітична позиція херсонців щодо Європейського Союзу є здебільшого нейтральною (39,2%). Позитивно до ЄС ставляться 17,3% опитаних, 17,3% мають невизначену позицію, 4,3% ставляться неоднозначно, також 21,9% мають негативну позицію до ЄС.

Геополітична позиція херсонців щодо РФ є здебільшого негативною (50,8%). Позитивно до РФ ставляться 6,5% опитаних, 20,9% мають нейтральну позицію, 4% ставляться неоднозначно, також 17,8% мають невизначену позицію до РФ.

Довідково:

Опитування було проведено Міжнародним центром оборони та безпеки (ICDS) у межах програми “Стійка Україна” за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Естонії в рамках програми співпраці в сфері розвитку.

У межах дослідження було опитано 400 мешканців м. Херсона. Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і без врахування дизайн ефекту) не перевищує: 4,9% для показників близьких до 50%, 4,3% — для показників близьких до 25%, 2,9% — для показників близьких до 10%, 2,2% — для показників близьких до 5%. 

Додаткове роз'яснення щодо загальних установок щодо держави:

Загальна установка респондента щодо держави визначається за допомогою його відповідей на індикатори соціологічного тесту «GSR—5», що звертається до оцінок респондентами ефективності української держави, їх думок про майбутнє України, оцінок умов життя населення, досягнень та невдач України за часи незалежності, а також задоволеності подіями, що відбуваються в країні.

Отримані результати обробляються за допомогою методів багатомірної статистики, що дозволяє виокремити 5 загальних установок щодо держави:

1) Крайньо негативна — однозначно негативно оцінюються умови життя, а також поточні події в державі, за іншими показниками (ефективність держави, очікування щодо змін у державі, а також оцінка досягнень за 30 років незалежності) близько 90% цієї групи дають негативні оцінки.

2) Переважно негативна — негативні оцінки переважають над проміжними майже за кожним з показників. Виключення складає очікування щодо змін у державі — кількість негативних та проміжних оцінок є майже однаковою.

3) Умовно поміркована — за всіма показниками спостерігається суміш негативних та проміжних оцінок.

4) Поміркована — майже за всіма показниками проміжні оцінки переважають над негативними, а в частині очікувань щодо змін у державі не тільки проміжні оцінки становлять більше половини усіх відповідей, а й додається близько 30% позитивних оцінок.

5) Помірковано-позитивна позиція — майже за всіма показниками оцінки носять змішаний помірковано-позитивний характер, а очікування щодо змін у державі взагалі є переважно позитивними (75% усіх оцінок).

Над комплексною методикою проведення дослідження працювали наступні фахівці: 

- Дмитро Теперік, керівник програми "Стійка Україна", виконавчий директор Міжнародного центру оборони та безпеки (ICDS);

- Сергій Дембіцький, доктор соціологічних наук, старший науковий співробітник Інституту соціології НАН України;

- Юлія Каплан, експертка Національного інституту стратегічних досліджень;

- Ілля Мірошкін, національний координатор програми "Стійка Україна";

- Ксенія Ілюк, аналітик ГО "Детектор медіа" та програми “Стійка Україна”;

- Микола Назаров - доктор філософії, керівник Центру досліджень регіональної безпеки Сумського державного університету;

- Ігор Пилипів, дослідник політики пам‘яті.