Оцінка низки характеристик національної стійкості за результатами опитування у м. Миколаїв

Фахівці програми "Стійка Україна" у травні 2021 р. опитали жителів Миколаєва щодо можливих конфліктогенних питань

Публікуємо для ознайомлення окремі фрагменти результатів соціологічного опитування, проведеного в Миколаєві:

На запитання, чого найбільше побоюються жителі Миколаєва, більшість респондентів вказала погіршення економічної ситуації (61,8%). Більше половини опитаних відзначають ще загрозу епідемії (60,3%). Лише 19% миколаївців вважають своєю загрозою перешкоди у роботі волонтерів чи громадських активістів. Значна частина містян побоюється злочинності та корупції (47%).  Також, проблема імовірної зовнішньої воєнної агресії не перестає бути актуальною, оскільки 54,2% жителів Миколаєва бояться можливої інтервенції військ РФ. Обмежених економічних, культурних та освітніх можливостей побоюється 33.2%, екологічних проблем і конфліктів на політичній основі 47,2% та 33,5% опитаних відповідно. Для меншої частини міста важливими є проблеми з місцевим сепаратизмом (27,8%) і неправдива інформації у ЗМІ(23,2%).

Думка, чи достатнім є рівень професіоналізму міської влади для усунення перелічених проблем у разі їх виникнення не є позитивною, оскільки більшість респондентів або не можуть відповісти (33,8%), або вважають, що професіоналізму недостатньо для вирішення жодної проблеми (28%). Респонденти відповідають так:

- погіршення економічної ситуації і матеріального становища жителів (18.8%);

- зовнішньої воєнної агресії (12,5%);

- місцевого сепаратизму (6.8%);

- епідемії, включно з епідемією коронавірусу (19,2%);

- наслідків негативної екологічної ситуації (5,5%) ;

- обмежених економічних, культурних та освітніх можливостей (6,2%);

- злочинності та корупції (9,5%);

- конфліктів на політичній основі (5,5%);

- великої кількості неправдивої інформації в ЗМІ (5%);

- перешкод у суспільно корисній роботі волонтерів та громадських активістів (3%);

На питання щодо ефективності комунікації міської влади з іншими представниками міста з метою вирішення проблеми, жителі Миколаєва вважають, що найкраще комунікація буде відбуватись по питанням: зовнішньої воєнної агресії (11,2%) у разі її виникнення, погіршення економічної ситуації і матеріалього становище жителів (10,8%) та епідемії, включно з епідемією коронавірусу (24,2%). Найгірше комунікація буде відбуватись з проблемами: наслідків негативної екологічної ситуації (5,2%), великої кількості неправдивої інформації в ЗМІ (2%) та злочинності та корупції (3%).

Загальна установка щодо держави серед жителів міста Миколаїв є здебільшого крайньо негативною (33,2%). Переважно негативна установка є в 13,6% респондентів. Частково помірковану установку мають 10,5% респондентів. Поміркована установка була виявлена у 31.5% опитаних респондетів. 11,3% опитаних висловили помірковано-позитивну установку.

Думка щодо локальної ідентичності серед респондентів розділилась: 58,3% перш за все себе вважають громадянами України, 24,5% – мешканцями свого населеного пункту, 8,5% – мешканцями регіону. Громадянами колишнього Радянського Союзу вважають себе 3,2% опитаних

На питання про ставлення до декомунізації в Україні, миколаївці у більшості висловили свою непідтримку (35,9%). Однозначно підтримують тільки 10,1% опитаних, а ті хто у чомусь підтримують, у чомусь ні – 32,9%. Байдужість до процесу декомунізації висловило 13,8% опитаних.

Більшість жителів міста Миколаїв не погоджуються з тезою (73%),  що центральної влади в Україні приділяє достатньо уваги вирішенню проблем у їхньому регіоні. Серед них 35,8 повністю не погоджуються і 37,2% тих хто скоріш не погоджується. З 13,5% опитаних, які погоджуються з даним твердження тільки 2,8% повністю погоджуються, а 10,8% – скоріше погоджуються. Затруднюються у своїй відповіді 13,5% опитаних.

Стосовно рівня незалежності прийняття рішень від втручання Києва, абсолютна більшість респондентів (88,5%) вважає прийнятною для себе незалежність від центральної влади. З них 50 % вважає, що влада повинна мати право приймати рішення стосовно питань тільки місцевого значення, а 38,5% вважає, що всі рішення мають прийматися самостійно. Твердження про те, що думка місцевої влади повинна мати рекомендаційний характер, підтримали 11,5% опитаних.

Переважна більшість (80,2%) жителів Миколаєва позитивно ставиться до того, щоб держава відігравала ключову роль в регулюванні і забезпеченні рівня життя своїх громадян. Негативне відреагували на дані функції держави тільки 9,5% опитаних.

Електоральні симпатії на партійному рівні розподілились таким чином. З тих хто визначився: Опозиційна платформа – За життя (15.3%), Слуга народу(11,3%), Європейська солідарність (5,3%), Батьківщина (4%), Сила і честь (2,8%). Значний рівень складає тих респондентів, які ще не визначились та тих хто не збирається іти на вибори, 35,3% та 9,8% відповідно.

Електоральні симпатії серед кандидатів на посаду президента миколаївці віддають свою перевагу  чинному президенту В. Зеленському(19,3%), Ю.Бойко+В.Медведчук (19,1%), П. Порошенко (4,5%), Ю.Тимошенко(3,3%). Майже третина опитаних (29,9%) ще не визначились з вибором, а 10,6% – збираються проігнорувати вибори.      

На питання про повсякденну мову спілкування, 68,1% респондентів відповіли, що користуються переважно російською мовою. 17,3% використовують і українську, і російську, в залежності від обставин. 7,3% використовують переважно українську мову, а 6,8% опитаних користуються сумішшю української та російської мов.

На питання, яким має бути статус російської мови в Україні 38,5 % опитаних миколаївців відповіли, що бачать російську в якості другої офіційної мови в Україні. 24,5% опитаних бачать в ролі другої офіційної мови, але лише на півдні та сході України. 20,8% опитаних респондентів відповіли, що російська мова не повинна мати будь-якого офіційного статусу в Україні. 4% хотіли б бачити російську мову другою офіційною, але лише для Донецької та Луганської областей. 11,5% респондетів не змогли відповісти на дане питання.

На питання, якою мовою миколаївці хотіли б отримувати інформацію зі ЗМі стосовно тем, які їх цікавлять було отримано такі відповіді: 36,8% виявили бажання отримувати інформацію і українською, і російською мовами в рівній мірі. 27,5% бажають лише російською, для 24,8% опитаних респондентів немає значення. 9% опитаних миколаївців висловили бажання отримувати інформацію лише українською мовою.

Довідково:

Опитування було проведено Міжнародним центром оборони та безпеки (ICDS) у межах програми “Стійка Україна” за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Естонії в рамках програми співпраці в сфері розвитку.

У межах дослідження було опитано 400 мешканців м. Миколаєва. Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і без врахування дизайн ефекту) не перевищує: 4,9% для показників близьких до 50%, 4,3% — для показників близьких до 25%, 2,9% — для показників близьких до 10%, 2,2% — для показників близьких до 5%. 

Додаткове роз'яснення щодо загальних установок щодо держави:

Загальна установка респондента щодо держави визначається за допомогою його відповідей на індикатори соціологічного тесту «GSR—5», що звертається до оцінок респондентами ефективності української держави, їх думок про майбутнє України, оцінок умов життя населення, досягнень та невдач України за часи незалежності, а також задоволеності подіями, що відбуваються в країні.

Отримані результати обробляються за допомогою методів багатомірної статистики, що дозволяє виокремити 5 загальних установок щодо держави:

1) Крайньо негативна — однозначно негативно оцінюються умови життя, а також поточні події в державі, за іншими показниками (ефективність держави, очікування щодо змін у державі, а також оцінка досягнень за 30 років незалежності) близько 90% цієї групи дають негативні оцінки.

2) Переважно негативна — негативні оцінки переважають над проміжними майже за кожним з показників. Виключення складає очікування щодо змін у державі — кількість негативних та проміжних оцінок є майже однаковою.

3) Умовно поміркована — за всіма показниками спостерігається суміш негативних та проміжних оцінок.

4) Поміркована — майже за всіма показниками проміжні оцінки переважають над негативними, а в частині очікувань щодо змін у державі не тільки проміжні оцінки становлять більше половини усіх відповідей, а й додається близько 30% позитивних оцінок.

5) Помірковано-позитивна позиція — майже за всіма показниками оцінки носять змішаний помірковано-позитивний характер, а очікування щодо змін у державі взагалі є переважно позитивними (75% усіх оцінок).

Над комплексною методикою проведення дослідження працювали наступні фахівці: 

- Дмитро Теперік, керівник програми "Стійка Україна", виконавчий директор Міжнародного центру оборони та безпеки (ICDS);

- Сергій Дембіцький, доктор соціологічних наук, старший науковий співробітник Інституту соціології НАН України;

- Юлія Каплан, експертка Національного інституту стратегічних досліджень;

- Ілля Мірошкін, національний координатор програми "Стійка Україна";

- Ксенія Ілюк, аналітик ГО "Детектор медіа" та програми “Стійка Україна”;

- Микола Назаров - доктор філософії, керівник Центру досліджень регіональної безпеки Сумського державного університету;

- Ігор Пилипів, дослідник політики пам‘яті.