Як військовий союз, НАТО прийняв сім базових вимог до національної стійкості, на основі яких можна виміряти готовність, однак вони досить вузькі, адже орієнтовані на забезпечення саме військової оборони. Попри це, незалежно від галузі дослідження, стійкість має спільний набір характеристик, що робить її важливою та ефективною концепцією в контексті гібридних загроз сучасному суспільству.

Цей аналіз відстежує історію визначення “стійкості” та її міграції в різних сферах, а також наголошує на інструменталізації стійкості для пом'якшення безпекових загроз, зокрема в дискурсі про стримування та оборону НАТО.

Повна версія аналізу доступна англійською мовою за посиланням.