Хочеться пригадати початок агресії Росії проти України та згадати волонтерський "бум", який суттєво підтримав та підсилив українську обороноздатність. Фактично, у той період громадянське суспільство успішно взяло на себе частину функцій держави. 

У контексті COVID-19 споглядається схожа ситуація: з початком пандемії ми побачили, як цей “бум” виник знову. Бізнес та громадськість відкрили ще один фронт боротьби з COVID по всій Україні. Здатність частини суспільства кооперуватися навколо спільних проблем і допомагати широкому колу - це позитивна українська риса та підтвердження нашої стійкості у подоланні проблем," - розповів Ілля Мірошкін.

Проте є і інша, негативна, сторона медалі - стійкість пересічних громадян до інформаційного компоненту коронавірусу. Хочеться пригадати літнє дослідження Київського міжнародного інституту соціології, коли найбільше респондентів – кожен третій респондент зазначив, що коронавірус був “спеціально розроблений і навмисно поширений у світі для зменшення чисельності населення та/чи завдання шкоди окремим країнам”.

Ще 29% обрали варіант, що коронавірус “зроблений штучно у лабораторії, але його поширення у світі було випадковістю”. Інші відсотки розподілилися між респондентами, які вважають, що коронавірус з’явився природним шляхом або обрали інші варіанти відповідей. 

Це дослідження показало, що людям приємніше вірити у прості речі і не розбиратися зі складним процесом виникнення цієї хвороби. У цьому - найбільша загроза для суспільства, адже коронавірус - підступний та непередбачуваний для різних людей.

Повну версію виступу дивіться тут.