Дискусія "Дезінформація у когнітивному просторі українського суспільствa"

Які когнітивні вразливості людей та спільнот є підґрунтям для розповсюдження токсичних наративів? Відповідь на це запитання дали експерти під час дискусії, що відбулась 12 вересня у рамках Донбас Медіа форуму 2020.

Дмитро Теперік, директор програми “Стійка Україна”, виконавчий директор “Міжнародного Центру Оборони та Безпеки” розповів, які групи населення та аудиторія загалом є найбільш вразливими до сприйняття та поширення токсичних наративів:

"У рамках дослідження програми «Стійка Україна» ми проаналізували вразливість південно-східних районів України у трьох галузях: інформаційній, комунікаційній та у сфері кібербезпеки. Є конкретні групи, які можуть бути "жертвами" інформаційних атак чи навіть самі можуть бути джерелами певних тем, що паралізують суспільство. Перше - це так звана "соціальна група" – ветерани сучасної війни з РФ, їх рідні, добровольці та волонтери ЗСУ, вони є досить вразливими у комунікаційному плані, тому що у цієї групи є багато емоційних розчарувань та очікувань змін від влади. Також релігійні спільноти, вимушені переселенці, журналісти, ідеологічно заангажована молодь, корумповані чиновники середньої ланки – це групи, які часто є цілями інформаційних атак та джерелам поширення сумнівних наративів. Також є декілька основних тем, на які направлена дезінформація: теми можливої реінтеграції та примирення; електоральні процеси; мова; iсторична пам'ять. Не лише Кремль може висловлювати позиції та проводити кампанії по дезінформації, користуючись такими вразлиовостями. Цим також займаються внутрішні канали та ЗМІ, що є ще більш небезпечним."

Дмитро Дубов, експерт програми "Стійка Україна" та спеціаліст Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД) розповів: 

"Російська Федерація вміє, любить й завжди, із захопленням, включається у боротьбу наративів. Тому що у неї є ресурси й навички для комплексних операцій впливу проти інших держав. РФ використовує сучасні технологічні тренди – колись це були «зливні інтернет-бачки», а зараз цю функцію перебрали на себе телеграм канали чи вайбер спільноти – де масово поширюється дезінформація та фейки. В наш час, у медіаспоживанні втрачається цінність правди й істини, всі хочуть розваги. Надзвичайно складно зробити так, щоб споживач інформації не тільки вмів розрізняти фейки, але й використовував свої знання. Багато організацій працюють над медіаосвітою, тобто дають людям знання і навички. Але ми не можемо проконтролювати, чи будуть вони застосовувати ці навички, або люди просто цього не хочуть. Наративи, що поширюються проти України зараз, вони фактично не змінюються із 2004 року. Змінюються теми, меседжі, акценти, але наративи залишаються сталі. «Всюди зрадники й всюди агенти Кремля» – це приклад наративу, який не змінюється довгий час, й ставить під сумнів суверенітет України та її неспроможність. Також наративи мають здатність мігрувати: вже Білорусь бореться з нашими "карателями", а "боротьба з фашизмом" – відбувається по всьому пострадянському просторі. Ми продовжуємо боротись із наративами, які існують вже довгий час. Проте, часто наша політична роздробленість впливає на те, що ми включаємось в поширення різних наративів, самі не розуміючи цього."

Роберт ван ден Ноордаа, журналіст, один із авторів дослідження про роботу російської "Фабрики тролів" (Нідерланди) зазначив: "Якщо ви дозволяєте напад на демократію через медіа, бо не можна забороняти комусь висловлюватися, то треба розуміти, що це може зруйнувати всю країну. Армії тролів не грають за правилами, тим часом, коли всі в Європі кажуть, що треба дотримуватися правил демократії".

Віталій Рибак, аналітик ГО "Інтерньюз-Україна" розповів, що дуже багато пропагандистських проросійських наративів у ЗМІ виявляли під час останніх виборчих кампаній. За його словами, на першому місці були наративи про Джорджа Сороса та його так званих «слуг-соросят», буцімто він – втілення глобалістів і американського політичного істеблішменту демократичного крила, яке має на меті лише грабувати Україну. Другий наратив, що Україна буцімто перебуває під зовнішнім управлінням Заходу, який хоче пограбувати її якнайшвидше. Він наголошує, що дуже легко закинути в суспільну думку подібні наративи, а от спростувати їх набагато важче.

Модераторкою заходу була Любов Цибульська, керівниця Групи аналізу з гібридних загроз Українського кризового медіа-центру, радниця з гібридних загроз Міністра закордонних справ України. Вона зазначила, що під час  дослідження, яке було проведене групою аналізу з гібридних загроз вивчалися випуски новин, після чого аналітики дійшли висновку, що на 3 основних російських каналах третина усіх новин – це новини про Україну.

Організатори заходу: Міжнародний Центр Оборони та Безпеки (ICDS) в межах програми “Стійка Україна” та ГО “Інтерньюз-Україна”. Подія відбудеться на базі Донбас Медіа Форуму 2020.

Клікніть для переходу на повну версію події.