Народний депутат, заступник голови Комітету з питань цифрової трансформації Олександр Федієнко вважає, що процес формування довіри суспільства до цифрових послуг буде довгим, але їх використання варто стимулювати або врегулювати законодавчо. Про це він сказав 30 червня під час онлайн-дискусії «Держава, юзер, COVID-19: чи не стане хтось зайвим?».

Пан Федієнко говорить, що цей процес триватиме допоки суспільство не відчує «комфорт та безпеку». Поки цього не відбудеться, на його думку, масово цифрові послуги не використовуватимуть. «Або ж нам треба буде, шляхом регуляції через законодавче поле, нав’язати соціуму – що ви зобов’язані. Чи стимулювати» , – каже він.

Операційний директор компанії «10 Guards» Віталій Якушев уточнив, що цей тренд в світі називають Zero Trust (тренд «Нульової довіри»). «Усі вважають, що їх вже зламали і виходячи з цього вибудовують захист. Тобто, ми боїмося, починаємо перевіряти та недовіряти навіть тим, кого ми знаємо всередині», – пояснив він.

Олександр Федієнко вважає, що найближчі п’ять років цифрового прориву не відбудиться. Водночас він вказав, що в Україні винних за виток інформації майже не притягають до відповідальності. «Для мене дуже важливо, щоб була відповідальна особа, яке юридично та кримінально відповідатиме за виток інформації», – сказав нардеп.

Пан Якушев теж вважає, що законодавство в цій сфері варто змінювати: «У цифровому світі немає кордонів, тому ми обов’язково маємо вирівнювати наше законодавство щодо кіберзлочинності, захисту персональних даних та загалом кіберзахисту. Чим швидше ми це зробимо, тим легше нам буде з нею боротися». 

Крім того, пан Федієнко додав, що людей треба навчати кібергігієні: «Що можна подавати, а що ні чи не рекомендовано. На законодавчому рівні це не регулюється й немає сенсу це регулювати. Суспільство має виховатися самостійно – як зуби зранку чистити». Цю думку також підтримав і Віталій Якушев, зазначивши, що навчати треба й цифровим правам. 

Депутатка Європарламенту Марина Кальюранд зазначає, що під час пандемії COVID-19 питанням кібербезпеки було відведено більш суттєву роль. «Кількість кібератак на державні інстанції, зокрема, лікарні та поліклініки зросла. Питання кібербезпеки піднялися на рівень пріоритетних питань».

Пані Кальюранд також підкреслила, що криза, спричинена коронавірусом, стала серйозним полем для розповсюдження дезінформації. “Скільки публікували на веб-сайтах нісенітниць про вірус та як саме його лікувати. Люди читають, а багато хто в це вірить». 

Виконавчий директор Міжнародного центру оборони та безпеки (ICDS) Дмитро Теперік наголосив, що національна стійкість напряму залежить від людських знань і навичок, зокрема, у дигітальній сфері. «Позиція програми “Стійка Україна” полягає в тому, що в основі стійкості лежать саме практичні людські навички, які відповідають сучасним безпековим викликам». 

Також пан Теперік наголосив, що не варто відокремлювати цифрову обізнаність від комунікаційної та інформаційної грамотності та додав, що українці потребують глибших знань у дигітальний сфері. «Коли ми проводили регіональні фокус-групи в межах нашого дослідження, ми зрозуміли, що наразі відсутнє розуміння, хто несе відповідальність на цифрову гігієну та кібербезпеку».

Запис дискусії доступний за посиланням: https://cutt.ly/BasFCer.