Загальна установка щодо держави серед жителів міста Сєвєродонецьк та Лисичанськ є доволі різною: у 29,9% опитаних вона є крайньо негативною,  20,5% – переважно негативною, 15,5% – умовно поміркованою, 23,4% – поміркованою, 10,8% – помірковано-позитивна. Серед жителів Маріуполя 42,4% респондентів загальне установка є крайньо негативна, 15,2% – переважно негативна, 8,1% –  умовно поміркована, 23,7% – поміркована, 10,6% – помірковано-позитивна.  

Геополітична позиція щодо Європейського Союзу і НАТО у жителів Сєвєродонецька та Лисичанська  є здебільшого негативною та нейтральною, а саме 38,7% та 30,3% відповідно. Позитивно до ЄС і НАТО ставляться 15,9% опитаних, а 9% –  мають невизначену позицію, 6,2% мають неоднозначне ставлення до ЄС і НАТО.

Геополітична позиція маріупольців щодо ЄС і НАТО також є здебільшого негативною та нейтральною. а саме 47,4% та 28,6% відповідно. Позитивно до ЄС і НАТО ставляться 13,5% опитаних, а 6,8% –  мають невизначену позицію, 3,8% мають неоднозначне ставлення до ЄС і НАТО.

Геополітична позиція жителів міста Сєвєродонецьк та Лисичанськ щодо РФ є переважно негативною (37,9%). Позитивне ставлення до РФ у 16,4% опитаних, 20,5% мають нейтральну позицію. Серед респондентів 12% мають неоднозначне ставлення до РФ, також 13,3% не визначились зі своєю позицією.

Геополітична позиція жителів міста Маріуполь щодо РФ є переважно позитивною (34,9%). Негативне ставлення до РФ у 28,4% опитаних, 25,7% мають нейтральну позицію. Серед респондентів 4,5% мають неоднозначне ставлення до РФ, також 6,5% не визначились зі своєю позицією.

Однозначних уявлень про військовий конфлікт на Донбасі серед опитаних в Сєверодонецьку та Лисичанську немає. Так, частина респондентів (25,9%) вважають, що збройний конфлікт на Донбасі – це Війна між Росією і Україною, а 13,7 % опитаних визначають як Громадянську війну (внутрішній збройний конфлікт між громадянами України). Для 26,1% – це одночасно і війна між Росією і Україною та внутрішній конфлікт. 18,8% опитаних вважають збройний конфлікт на Донбасі боротьбою за вплив в регіоні між Заходом (США, ЄС) і Росією, а 7,8% – Боротьба між російськими і українськими олігархами. Серед опитаних 7,9% затрудняються відповісти на це запитання.

Однозначних уявлень про військовий конфлікт на Донбасі серед опитаних в Маріуполі немає. Так, третина респондентів (36%) вважають, що збройний конфлікт на Донбасі – це громадянська війна (внутрішній збройний конфлікт між громадянами України), а 15,6 % опитаних визначають як війну між Росією і Україною. Для 11,9% – це одночасно і війна між Росією і Україною та внутрішній конфлікт. 22,2% опитаних вважають збройний конфлікт на Донбасі боротьбою за вплив в регіоні між Заходом (США, ЄС) і Росією, а 9,4% – Боротьба між російськими і українськими олігархами. Серед опитаних 4,2% затрудняються відповісти на це запитання. 

Найбільш прийнятною стратегією вирішення військового конфлікту на Донбасі для жителів Сєверодонецька та Лисичанська є політико-дипломатичний шлях через реінтеграцію на рівних з іншими регіонами України умовами (відновлення статусу, який вони мали до 2014 року) (53,2%). Натомість тільки 5,1% опитаних вважають, що Донбас потрібно повертати воєнним наступом на непідконтрольні території, тобто силою. 22% виступають за політико-дипломатичний шлях з  наданням особливого статусу регіону, 10,4% взагалі відмовляються від повернення зараз і в майбутньому. 8,1% респондентів виступає за ізоляцію Донбасу і замороження конфлікту з надією, що вдасться його повернути пізніше та 1,3% вважають, що має бути інша стратегія вирішення військового конфлікту.

Найбільш прийнятною стратегією вирішення військового конфлікту на Донбасі для жителів Маріуполя є політико-дипломатичний шлях з  наданням особливого статусу регіону (40,5%). Натомість тільки 1% опитаних вважають, що Донбас потрібно повертати воєнним наступом на непідконтрольні території, тобто силою. 24,4% виступають за політико-дипломатичний шлях через реінтеграцію на рівних з іншими регіонами України умовами (відновлення статусу, який вони мали до 2014 року), 18,5% взагалі відмовляються від повернення зараз і в майбутньому. 13,8% респондентів виступає за ізоляцію Донбасу і замороження конфлікту з надією, що вдасться його повернути пізніше та 1,8% вважають, що має бути інша стратегія вирішення військового конфлікту.

На запитання, хто у несе головну відповідальність за початок воєнних дій на Донбасі,  24,5% опитаних жителів Сєверодонецька та Лисичанська вважає, що Росія, а 15% опитаних бачить відповідальних в цьому США, 5,3% – ЄС. 18% респондентів називає винною Росію і Україну в рівній мірі, а 15,5% – Україну. 10,5% – незаконні збройні формування на Донбасі. Затрудняються відповісти на це запитання 11,2% опитаних.

На запитання, хто у несе головну відповідальність за початок воєнних дій на Донбасі,  33,6% опитаних жителів Маріуполя вважає, що Україна, а 15,3% опитаних бачить відповідальних в цьому США, 0,7% – ЄС. 18% респондентів називає винною Росію і Україну в рівній мірі, а 15,1% – Росію. 8,9% – незаконні збройні формування на Донбасі. Затрудняються відповісти на це запитання 8,4% опитаних.

На питання оцінити свій середній рівень стресу майже частина респондентів (19,5%)  в Сєвєродонецьку та Лисичанську відзначають його як високий. Більше половини опитаних (68%) визначають свій рівень стресу як середній, і 12,4% – як низький. Натомість, переважна більшість опитаних (61,2%) вважаються, що низький рівень стресу є для них здоровим, 19.6% – середній та 19,1% – високий.

На питання оцінити свій середній рівень стресу майже частина респондентів (18,5%)  в Маріуполя відзначають його як високий. Більше половини опитаних (59,1%) визначають свій рівень стресу як середній, і 22,4% – як низький. Натомість, переважна більшість опитаних (82,9%) вважаються, що низький рівень стресу є для них здоровим, 13,1% – середній та 4% – високий.

Найпоширенішими видами протестної активності, в яких готовий взяти учать жителі міста Сєвєродонецьк та Лисичанськ є: збирання підписів під колективними петиціями (17%) та участь у передвиборчих кампаніях (13,9%). Законні мітинги i демонстрації (12,2%), 3,5% – Бойкот (відмова виконувати рішення адміністрації, органів влади). Майже для половини опитаних (45,8%) жоден із заходів не здається ефективним i припустимим, а 18,5% респондентів важко визначитись з відповіддю.  

Найпоширенішими видами протестної активності, в яких готовий взяти учать жителі міста Маріуполь є: участь у передвиборчих кампаніях (24,9%) та збирання підписів під колективними петиціями (22,5%). Законні мітинги i демонстрації (15,1%), 3,5% – Бойкот (відмова виконувати рішення адміністрації, органів влади) та погрожування страйком. Майже для третина опитаних (37,8%) жоден із заходів не здається ефективним i припустимим, а 25,7% респондентів важко визначитись з відповіддю.

8.1% жителів Сєвєродонецька та Лисичанська за останні три роки, покидали Україну для покращення якості свого життя, а 3% – відвідували або організовували у своєму місті заходи, пов'язані зі святкуванням 9 травня. 6% – відвідували або організовували у своєму місті заходи, пов'язані зі святкуванням Дня Незалежності України. 2% – брали активну участь і робили внесок в роботу політичних, суспільних або громадських ініціатив. 1,5% – брали активну участь в політичних або громадських акціях протесту з хвилюючих тем. 80,6% – не робили нічого з перерахованого.

7.9% жителів Маріуполя за останні три роки, покидали Україну для покращення якості свого життя, а 6% – відвідували або організовували у своєму місті заходи, пов'язані зі святкуванням 9 травня. 3,5% – відвідували або організовували у своєму місті заходи, пов'язані зі святкуванням Дня Незалежності України. 1% – брали активну участь і робили внесок в роботу політичних, суспільних або громадських ініціатив. 0,7% – брали активну участь в політичних або громадських акціях протесту з хвилюючих тем. 84,1% – не робили нічого з перерахованого.

Найбільше сперечалися мешканці Сєвєродонецька та Лисичанська на такі теми, як вакцинація від COVID-19 – 48,2%. Тарифна політика і субсидії – 37,5%. Особливості використання української, російської чи інших мов у країні – 19,5%. Статус російської мови в Україні – 15,5%. Ставлення до політиків загальнодержавного рівня (наприклад до В.Зеленського, П.Порошенка і т.д.) – 15,2%. Процес декомунізації в Україні – 14,5%. Питання національної історії (наприклад, історія СРСР чи історія ОУН/УПА) – 13,2%. Міжнародні відносини України (з ЄС, США, РФ, Міжнародним Валютним Фондом, Китаєм і т.д.) – 11,5%. Ставлення до політиків, що представляють Ваше місто – 11,2%. Загалом значна частина опитаних не сперечалась ні про одну з перерахованих проблем (22,5%). Відповідно, найменше респонденти сперечалися на тему ставлення до різних етнічних груп, що живуть в Україні (наприклад, до ромської общини, африканців, кримських татар, азіатів і т.д.) – 3%. ставлення до волонтерів та громадських активістів – 4%. Відносини між православними церквами в Україні – 4,5%. Ставлення до людей з сексуальною орієнтацією, яка відрізняється від Вашої – 5,5%. Реінтеграція Донбасу – 5,5%, ставлення до військових добровольців – 6,2%. Ставлення до ветеранів АТО/ООС – 7,8%, ставлення до переселенців – 9,8%, Зняття мораторію на продаж землі – 11%. Ставлення до жителів непідконтрольних територій України (Крим, Донбас) – 11%.

Найбільше сперечалися мешканці Маріуполя на такі теми, як ставлення до політиків загальнодержавного рівня (наприклад до В.Зеленського, П.Порошенка і т.д.) – 38,3%. Тарифна політика і субсидії – 29,7%, вакцинація від COVID-19 – 27,8%. Міжнародні відносини України (з ЄС, США, РФ, Міжнародним Валютним Фондом, Китаєм і т.д.) – 27,3%. Процес декомунізації в Україні – 18,2%. Питання національної історії (наприклад, історія СРСР чи історія ОУН/УПА) – 16,5%. Особливості використання української, російської чи інших мов у країні – 13,3%. Ставлення до політиків, що представляють Ваше місто – 9,3%. Зняття мораторію на продаж землі – 8,1%. Загалом значна частина опитаних не сперечалась ні про одну з перерахованих проблем (38,8%). Відповідно, найменше респонденти сперечалися на тему ставлення до переселенців – 2,5%, ставлення до волонтерів та громадських активістів – 1,7%, ставлення до військових добровольців – 0,7%, ставлення до різних етнічних груп, що живуть в Україні (наприклад, до ромської общини, африканців, кримських татар, азіатів і т.д.) – 1,2%. Статус російської мови в Україні – 7,4%. Відносини між православними церквами в Україні – 2,9%. Реінтеграція Донбасу – 7,6%. Ставлення до людей з сексуальною орієнтацією, яка відрізняється від Вашої – 4,9%. Ставлення до жителів непідконтрольних територій України (Крим, Донбас) – 5,2%. Ставлення до ветеранів АТО/ООС – 5,7%.

На запитання як ви ставитесь до інформації із ЗМІ про можливе воєнне загострення найближчим часом з боку непідконтрольних територій Донбасу та Криму 37,8% жителів Сєвєродонецька та Лисичанська вважають, що така інформація не відповідає дійсності, ще 16,8% думає, що загроза є тільки для територій, що знаходяться в безпосередній близькості. 20,6% – загрожує територіям на Сході та Півдні України, а 8% – всій території України. Затрудняються відповісти на запитання 16,8% респондентів.

На запитання як ви ставитесь до інформації із ЗМІ про можливе воєнне загострення найближчим часом з боку непідконтрольних територій Донбасу та Криму 55,6% жителів Маріуполя вважають, що така інформація не відповідає дійсності, ще 8,9% думає, що загроза є тільки для територій, що знаходяться в безпосередній близькості. 6,4% – загрожує територіям на Сході та Півдні України, а 7,9% – всій території України. Затрудняються відповісти на запитання 21,2% респондентів.

Майже половина жителів Сєвєродонецька та Лисичанська (44,8%) відчуває тривогу та занепокоєння від почутих новин про можливе загострення воєнного конфлікту між Україною та Росією. 24% – намагаються знайти більше надійної інформації, а 13% – безсилля та нездатність хоч якось вплинути на ситуацію. Байдужими до таких нових є 25% опитаних. 11,7% ­– вважають необхідним зробити запаси і підготуватися, ще 11,2% – думають про переїзд в більш спокійні регіони України або в іншу країну. Думки про те що без загострення Україна не сяде за стіл переговорів, і що це є необхідним для вирішення проблеми Донбасу та Криму поділяють 5% та 3% опитаних відповідно. та 4,5% – готові зробити щось для підвищення обороноздатності країни. не готові відповісти 6,5% опитаних.  

Майже половина маріупольців (44,7%) відчуває тривогу та занепокоєння від почутих новин про можливе загострення воєнного конфлікту між Україною та Росією. 12,7% – намагаються знайти більше надійної інформації, а 10,9% – безсилля та нездатність хоч якось вплинути на ситуацію. Байдужими до таких нових є 17,1% опитаних, ще 8,7% – думають про переїзд в більш спокійні регіони України або в іншу країну. Думки про те що без загострення Україна не сяде за стіл переговорів, і що це є необхідним для вирішення проблеми Донбасу та Криму поділяють 1,5% та 1,7% опитаних відповідно. 14,4% ­– вважають необхідним зробити запаси і підготуватися та 3,5% – готові зробити щось для підвищення обороноздатності країни. не готові відповісти 9,4% опитаних.  

Довідково:

Опитування було проведено Міжнародним центром оборони та безпеки (ICDS) у межах програми “Стійка Україна” за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Естонії в рамках програми співпраці в сфері розвитку.

У межах дослідження було опитано 400 мешканців у м. Харків. Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і без врахування дизайн ефекту) не перевищує: 4,9% для показників близьких до 50%, 4,3% — для показників близьких до 25%, 2,9% — для показників близьких до 10%, 2,2% — для показників близьких до 5%. 

Додаткове роз'яснення щодо загальних установок щодо держави:

Загальна установка респондента щодо держави визначається за допомогою його відповідей на індикатори соціологічного тесту «GSR—5», що звертається до оцінок респондентами ефективності української держави, їх думок про майбутнє України, оцінок умов життя населення, досягнень та невдач України за часи незалежності, а також задоволеності подіями, що відбуваються в країні.

Отримані результати обробляються за допомогою методів багатомірної статистики, що дозволяє виокремити 5 загальних установок щодо держави:

1) Крайньо негативна — однозначно негативно оцінюються умови життя, а також поточні події в державі, за іншими показниками (ефективність держави, очікування щодо змін у державі, а також оцінка досягнень за 30 років незалежності) близько 90% цієї групи дають негативні оцінки.

2) Переважно негативна — негативні оцінки переважають над проміжними майже за кожним з показників. Виключення складає очікування щодо змін у державі — кількість негативних та проміжних оцінок є майже однаковою.

3) Умовно поміркована — за всіма показниками спостерігається суміш негативних та проміжних оцінок.

4) Поміркована — майже за всіма показниками проміжні оцінки переважають над негативними, а в частині очікувань щодо змін у державі не тільки проміжні оцінки становлять більше половини усіх відповідей, а й додається близько 30% позитивних оцінок.

5) Помірковано-позитивна позиція — майже за всіма показниками оцінки носять змішаний помірковано-позитивний характер, а очікування щодо змін у державі взагалі є переважно позитивними (75% усіх оцінок).