Публікуємо для ознайомлення окремі фрагменти результатів соціологічного опитування, проведеного в Запоріжжя:

На запитання, чого найбільше побоюються жителі Вашого міста, більшість опитаних відзначила погіршення економічної ситуації (61,8%). Другим страхом респонденти відзначають епідемії, включно з епідемією коронавірусу (60,3%). Також, не перестає бути актуальною зовнішня воєнна агресія у разі її виникнення, оскільки 54,2% жителів Запоріжжя висловлюють свої побоювання. Наслідки негативної екологічної ситуації також є визначним побоюваннями місцевих жителів (47,2%). Злочинність та корупція турбують 47% респондентів. 

На питання, як ви вважаєте, у випадку виникнення яких з перерахованих проблем міська влада зможе забезпечити ефективну комунікацію з іншими представниками міста з метою вирішення проблеми, жителі Запоріжжя вважають, що найкраще комунікація буде відбуватись з питань: наслідків негативної екологічної ситуації (33,5%) та епідемії, включно з епідемією коронавірусу (33%). Найгірше комунікація буде відбуватись з проблемами: велику кількість неправдивої інформації в ЗМІ (5,8%) та злочинність та корупція (8%).  29% респондентів заявили, що влада не зможе забезпечити гідну комунікацію задля вирішення будь-якої з перелічених проблем.

Найбільше сперечалися мешканці Запоріжжя на тему ставлення до політиків загальнодержавного рівня (наприклад, до В.Зеленського, П.Порошенка і т.д.) – 35,3%. Вакцинація від COVID-19 – 28,1%., тарифна політика і субсидії – 26,6%, Міжнародні відносини України (з ЄС, США, РФ, Міжнародним Валютним Фондом, Китаєм і т.д.) – 27,1%. Статус російської мови в Україні – 25,6%, особливості використання української, російської чи інших мов у країні – 16,3%. Зняття мораторію на продаж землі – 19%. Питання національної історії (наприклад, історія СРСР чи історія ОУН/УПА) – 14.5% та процес декомунізації в Україні – 12,3%. Загалом значна частина опитаних не сперечалась ні про одну з перерахованих проблем (35,8%). Відповідно, найменше місцеві жителі сперечалися на такі теми: ставлення до ветеранів АТО/ООС – 7,3%. Ставлення до політиків, що представляють Ваше місто – 6,8%. Реінтеграція Донбасу – 6,5%, ставлення до військових добровольців – 5,5%. Ставлення до жителів непідконтрольних територій України (Крим, Донбас) – 4,8%. Відносини між православними церквами в Україні – 3,8%. Ставлення до людей з сексуальною орієнтацією, яка відрізняється від Вашої – 3,5%. Ставлення до переселенців – 2,5%, ставлення до волонтерів та громадських активістів – 2,8%, , ставлення до різних етнічних груп, що живуть в Україні (наприклад, до ромської общини, африканців, кримських татар, азіатів і т.д.) – 1,8%. 

15.6% жителів Запоріжжя за останні три роки, покидали Україну для покращення якості свого життя, а 4,8% – відвідували або організовували у своєму місті заходи, пов'язані зі святкуванням 9 травня. 6,3% – відвідували або організовували у своєму місті заходи, пов'язані зі святкуванням Дня Незалежності України. 1,8% – брали активну участь і робили внесок в роботу політичних, суспільних або громадських ініціатив. 1,8% – брали активну участь в політичних або громадських акціях протесту з хвилюючих тем. 70,3% – не робили нічого з перерахованого.

Найпоширенішими видами протестної активності, в яких готовий взяти учать житель міста Запоріжжя є: збирання підписів під колективними петиціями (40,5%) законні мітинги i демонстрації (27,2%) та участь у передвиборчих кампаніях (21,8%),  погрожування страйком (5,2%). Бойкот (відмова виконувати рішення адміністрації, органів влади (3,2%). Несанкціоновані мітинги i демонстрації (2%). Голодування протести(1,8%). Пікетування державних установ (1,3%). Захоплення будівель державних установ, блокування шляхів сполучення (0,7%). Створення незалежних від Президента та уряду збройних формувань (0,7%). Майже для третини опитаних (32,2%) жоден iз заходів не здається ефективним i припустимим, а 14,5% респондентів важко визначитись з відповіддю.  

Загальна установка щодо держави серед жителів міста Запоріжжя є здебільшого гранично негативною (40,4%). Помірковано-позитивна установка є тільки в 11,9% респондентів. Помірковану установку мають 21,8% респондентів. 15,8% опитаних мають переважно негативну установку, а 10,1% ¬– висловили умовно-помірковану установку.

Геополітична позиція щодо Європейського Союзу є здебільшого позитивною та нейтральною, а саме 42% та 25,1% відповідно. Негативно до ЄС ставляться 23% опитаних, а 4,6% – мають невизначену позицію, 5,3% – ставляться амбівалентно до ЄС.

Геополітична позиція жителів Запоріжжя щодо РФ є переважно негативною. Відтак, серед респондентів 59,3% мають негативне ставлення до РФ, також 15,1% – мають нейтральну позицію. 13,8% – позитивна позиція до РФ. Амбівалентна позиція до РФ у 5,3% опитаних, а 6,5% опитаних не визначились зі своєю позицією

Однозначних уявлень про військовий конфлікт на Донбасі серед опитаних в Запоріжжі  немає. Так, 38,5% респондентів вважають, що збройний конфлікт на Донбасі – це Війна між Росією і Україною, а 10,8% опитаних визначають як Громадянську війну (внутрішній збройний конфлікт між громадянами України). Для 14% – це одночасно і війна між Росією і Україною та внутрішній конфлікт. 12,8% опитаних вважають збройний конфлікт на Донбасі боротьбою за вплив в регіоні між Заходом (США, ЄС) і Росією, а 8,8% – боротьба між російськими і українськими олігархами. Серед опитаних 6% затрудняються відповісти на це запитання.  

Найбільш прийнятною стратегією вирішення військового конфлікту на Донбасі для жителів Запоріжжя є політико-дипломатичний шлях через реінтеграцію (52,8%). 25.9% респондентів виступає за політико-дипломатичний шлях з  наданням особливого статусу регіону. 8,7% опитаних вважають, що Донбас потрібно повертати силою. 4,9% – взагалі відмовляються від повернення зараз і в майбутньому. 6,7% респондентів виступає за ізоляцію Донбасу. 

На запитання, хто у несе головну відповідальність за початок воєнних дій на Донбасі,  майже половина жителів Запоріжжя (43,5%) вважає, що тільки Росія, 3% респондентів називає винною тільки Україну. 26,4% – вважає, що Росія і Україна в рівній мірі, а 2,8% опитаних бачить відповідальних в цьому США. 5,3% – незаконні збройні формування на Донбасі. Затрудняються відповісти на це запитання 17,8% опитаних. 

На запитання як ви ставитесь до інформації із ЗМІ про можливе воєнне загострення найближчим часом з боку непідконтрольних територій Донбасу та Криму 36,9% жителів Запоріжжя вважають, що така інформація не відповідає дійсності, ще 19,3% – думає, що загроза є тільки для територій, що знаходяться в безпосередній близькості. 13,6% – загрожує територіям на сході та півдні України, а 6,3% – всій території України. Затрудняються відповісти на запитання 23,9% респондентів.  

Більша частина опитаних (58,8%) відчуває тривогу та занепокоєння від почутих новин про можливе загострення воєнного конфлікту між Україною та Росією. 41% – намагаються знайти більше надійної інформації, а 19,3% – безсилля та нездатність хоч якось вплинути на ситуацію. Байдужими до таких нових є 6,8% опитаних, ще 18,6% – думають про переїзд в більш спокійні регіони України або в іншу країну. Думки про те, що без загострення Україна не сяде за стіл переговорів, і що це є необхідним для вирішення проблеми Донбасу та Криму поділяють 6,5% та 4,8% опитаних відповідно. 16,6% ¬– вважають необхідним зробити запаси і підготуватися та 7,3% – готові зробити щось для підвищення обороноздатності країни, не готові відповісти 6,8% опитаних.    

Думка щодо локальної ідентичності у Запоріжжі не поширена практично серед половини респондентів , оскільки тільки 12,5% респондентів перш за все себе вважають мешканцями свого населеного пункту і 3,5% – мешканцями регіону. Натомість  громадянами України перш за все себе вважає тільки 74,8% опитаних. Також цікавим є те що в першу чергу 1,8% опитаних вважать себе громадянами колишнього Радянського Союзу, і 3,5% – громадянами світу. На запитання, Якою мірою Ви пишаєтесь чи не пишаєтесь тим, що є громадянином(кою) України, майже половина жителів міста Запоріжжя, дали позитивну відповідь, а саме дуже пишаються 22,8% і скоріше пишаються 35,1% респондентів. Натомість 17% опитаних не пишаються тим, що є громадянами України, з яких 5,5% – зовсім не пишаються і 11,5% – скоріше не пишаються. 25,1% опитаних важко відповісти на це запитання. 

Жителі міста Запоріжжя для неформального спілкування використовують переважно російську мову (49,7%). 36,4% – використовують і російську і українську в залежності від обставин. 8,3% – переважно українську, а 5,5% – суміш української та російської.  

На питання, якою мовою жителі Запоріжжя хотіли б отримувати інформацію зі ЗМІ стосовно тем, які їх цікавлять було отримано такі відповіді: 8% опитаних висловили бажання отримувати інформацію лише українською мовою, 51,3% виявили бажання отримувати інформацію і українською, і російською мовами в рівній мірі, для 17,6% опитаних респондентів немає значення. 22,1% бажають лише російською.

У питанні щодо ставлення до декомунізації в Україні, 29,3% респондентів однозначно не підтримують процес декомунізації, значна частина жителів Запоріжжя висловила свою неоднозначну підтримку, адже 29,5% опитаних у чомусь її підтримують, у чомусь ні. Однозначно підтримують 26,6% опитаних. Байдужість до процесу декомунізації висловило 7,3% опитаних. 7,4% – не змогли відповісти на дане запитання.

На питання, яким має бути статус російської мови в Україні 30,1% опитаних відповіли, що бачать російську в якості другої офіційної мови в Україні. 39,1% опитаних респондентів відповіли, що російська мова не повинна мати будь-якого офіційного статусу в Україні. 15,2% хотіли б бачити російську мову другою офіційною, але лише для Донецької та Луганської областей. 7,1% опитаних бачать в ролі другої офіційної мови, але лише на півдні та сході України. 8,3% респондентів не змогли відповісти на дане питання.

Бачення майбутнього розвитку України для майже половини жителів Запоріжжя (52%) полягає в тому що Україна має бути повністю незалежною та позаблоковою державою. 7,8% – вважають, що Україна стає частиною великого союзу, включаючи Росію. 28,5% – Україна стає частиною Європейського Союзу. 8,3% – Україна стає частиною великого союзу, куди також входять країни Центральної і Східної Європи. 2,5% – На місці України виникає дві або більше незалежні держави. 

Жителі Запоріжжя найбільше переваги віддають таким телеканалам:

- 1+1 (36,3%);

- ІСТV (23.7%);

- СТБ (22,7%);

- Інтер (18,1%);

- ТРК-Україна (12,6%);

- Новий канал (10,6%);

- Україна 24 (7,8%);

- Не дивиться жоден (29%).

Особосту готовність брати негайну участь в оборонних діях в рамках своєї підготовки і можливостей в разі нападу на Україну затвердило 28,5% опитаних. 53,7% зазначили, що вони точно не готові і 17,8% не можуть відповісти на це запитання.  

Довідково:

Опитування було проведено Міжнародним центром оборони та безпеки (ICDS) у межах програми “Стійка Україна” за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Естонії в рамках програми співпраці в сфері розвитку.

У межах дослідження було опитано 400 мешканців м. Запоріжжя. Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і без врахування дизайн ефекту) не перевищує: 4,9% для показників близьких до 50%, 4,3% — для показників близьких до 25%, 2,9% — для показників близьких до 10%, 2,2% — для показників близьких до 5%. 

Додаткове роз'яснення щодо загальних установок щодо держави:

Загальна установка респондента щодо держави визначається за допомогою його відповідей на індикатори соціологічного тесту «GSR—5», що звертається до оцінок респондентами ефективності української держави, їх думок про майбутнє України, оцінок умов життя населення, досягнень та невдач України за часи незалежності, а також задоволеності подіями, що відбуваються в країні.

Отримані результати обробляються за допомогою методів багатомірної статистики, що дозволяє виокремити 5 загальних установок щодо держави:

1) Крайньо негативна — однозначно негативно оцінюються умови життя, а також поточні події в державі, за іншими показниками (ефективність держави, очікування щодо змін у державі, а також оцінка досягнень за 30 років незалежності) близько 90% цієї групи дають негативні оцінки.

2) Переважно негативна — негативні оцінки переважають над проміжними майже за кожним з показників. Виключення складає очікування щодо змін у державі — кількість негативних та проміжних оцінок є майже однаковою.

3) Умовно поміркована — за всіма показниками спостерігається суміш негативних та проміжних оцінок.

4) Поміркована — майже за всіма показниками проміжні оцінки переважають над негативними, а в частині очікувань щодо змін у державі не тільки проміжні оцінки становлять більше половини усіх відповідей, а й додається близько 30% позитивних оцінок.

5) Помірковано-позитивна позиція — майже за всіма показниками оцінки носять змішаний помірковано-позитивний характер, а очікування щодо змін у державі взагалі є переважно позитивними (75% усіх оцінок).