На запитання, чого найбільше побоюються жителі Вашого міста, абсолютна більшість опитаних відзначила погіршення економічної ситуації (81,0%). Другим страхом респонденти відзначають епідемії, включно з епідемією коронавірусу (60,3%). Також, не перестає бути актуальною зовнішня воєнна агресія у разі її виникнення, оскільки 30,8% жителів Маріуполя висловлюють свої побоювання. Наслідки негативної екологічної ситуації також є визначним побоюваннями місцевих жителів (33,3%). Злочинность та корупція турбують 20,2% респондентів. Великої кількості неправдивої інформації в ЗМІ побоюється 16,3% опитаних, конфлікти на політичній основі – 15.8%. Для 14,5% місцевих жителів є побоювання стосовно місцевого сепаратизму. Обмеження економічних, культурних та освітніх можливостей турбує 11,6% опитаних.  Лише 2,7% жителів Маріуполя вважають своєю загрозою перешкоди у роботі волонтерів чи громадських активістів.

На питання, як ви вважаєте, у випадку виникнення яких з перерахованих проблем міська влада зможе забезпечити ефективну комунікацію з іншими представниками міста з метою вирішення проблеми, жителі Маріуполь вважають, що найкраще комунікація буде відбуватись з питань: погіршення економічної ситуації і матеріального становища жителів (14%) та епідемії, включно з епідемією коронавірусу (32,3%). Найгірше комунікація буде відбуватись з проблемами: велику кількість неправдивої інформації в ЗМІ (2%) та перешкоди у суспільно корисній роботі волонтерів та громадських активістів (3%). 23,6% респондентів заявили, що влада не зможе забезпечити гідну комунікацію задля вирішення будь-якої з перелічених проблем.

Найбільше сперечалися мешканці Маріуполя на такі теми, як ставлення до політиків загальнодержавного рівня (наприклад до В.Зеленського, П.Порошенка і т.д.) – 38,3%. Тарифна політика і субсидії – 29,7%, вакцинація від COVID-19 – 27,8%. Міжнародні відносини України (з ЄС, США, РФ, Міжнародним Валютним Фондом, Китаєм і т.д.) – 27,3%. Процес декомунізації в Україні – 18,2%. Питання національної історії (наприклад, історія СРСР чи історія ОУН/УПА) – 16,5%. Особливості використання української, російської чи інших мов у країні – 13,3%. Ставлення до політиків, що представляють Ваше місто – 9,3%. Зняття мораторію на продаж землі – 8,1%. Загалом значна частина опитаних не сперечалась ні про одну з перерахованих проблем (38,8%). Відповідно, найменше респонденти сперечалися на тему ставлення до переселенців – 2,5%, ставлення до волонтерів та громадських активістів – 1,7%, ставлення до військових добровольців – 0,7%, ставлення до різних етнічних груп, що живуть в Україні (наприклад, до ромської общини, африканців, кримських татар, азіатів і т.д.) – 1,2%. Статус російської мови в Україні – 7,4%. Відносини між православними церквами в Україні – 2,9%. Реінтеграція Донбасу – 7,6%. Ставлення до людей з сексуальною орієнтацією, яка відрізняється від Вашої – 4,9%. Ставлення до жителів непідконтрольних територій України (Крим, Донбас) – 5,2%. Ставлення до ветеранів АТО/ООС – 5,7%.

7.9% жителів Маріуполя за останні три роки, покидали Україну для покращення якості свого життя, а 6% – відвідували або організовували у своєму місті заходи, пов'язані зі святкуванням 9 травня. 3,5% – відвідували або організовували у своєму місті заходи, пов'язані зі святкуванням Дня Незалежності України. 1% – брали активну участь і робили внесок в роботу політичних, суспільних або громадських ініціатив. 0,7% – брали активну участь в політичних або громадських акціях протесту з хвилюючих тем. 84,1% – не робили нічого з перерахованого

Найпоширенішими видами протестної активності, в яких готовий взяти учать жителі міста Маріуполь є: участь у передвиборчих кампаніях (24,9%), збирання підписів під колективними петиціями (22,5%) та законні мітинги i демонстрації (15,1%). погрожування страйком (1,2%). Бойкот (відмова виконувати рішення адміністрації, органів влади (1,2%). Голодування протести(1%). Захоплення будівель державних установ, блокування шляхів сполучення (0,2%). Пікетування державних установ (0,7%). Майже для третини опитаних (37,8%) жоден iз заходів не здається ефективним i припустимим, а 25,7% респондентів важко визначитись з відповіддю. 

Загальна установка щодо держави серед жителів міста Маріуполя є здебільшого гранично негативною (42,4%). Помірковано-позитивна установка є тільки в 10,6% респондентів. Помірковану установку мають 23,7% респондентів. 15,2% опитаних маріупольців мають переважно негативну установку, а 8,1% ­– висловили умовно-помірковану установку.

Геополітична позиція щодо Європейського Союзу є здебільшого негативною та нейтральною, а саме 47,4% та 28,6% відповідно. Позитивно до ЄС ставляться 13,5% опитаних, а 6,8% – мають невизначену позицію, 3.8% – ставляться амбівалентно до ЄС.

Геополітична позиція жителів Маріуполя щодо РФ не є однорідною. Відтак, серед респондентів 34,9% мають позитивне ставлення до РФ, також 25,7% – мають нейтральну позицію. 28,4% – негативна позиція до РФ. Амбівалентна позиція до РФ у 4,5% опитаних, а 6,5% опитаних не визначились зі своєю позицією

Однозначних уявлень про військовий конфлікт на Донбасі серед опитаних в Маріуполь немає. Так, 15,6% респондентів вважають, що збройний конфлікт на Донбасі – це Війна між Росією і Україною, а 36% опитаних визначають як Громадянську війну (внутрішній збройний конфлікт між громадянами України). Для 11,9% – це одночасно і війна між Росією і Україною та внутрішній конфлікт. 22,2% опитаних вважають збройний конфлікт на Донбасі боротьбою за вплив в регіоні між Заходом (США, ЄС) і Росією, а 9,4% – боротьба між російськими і українськими олігархами. Серед опитаних 4,2% затрудняються відповісти на це запитання. 

Найбільш прийнятною стратегією вирішення військового конфлікту на Донбасі для жителів Маріуполя є політико-дипломатичний шлях з  наданням особливого статусу регіону (40,5%). 24.4% респондентів виступає політико-дипломатичний шлях через реінтеграцію. Натомість тільки 1% опитаних вважають, що Донбас потрібно повертати силою. 18,5% – взагалі відмовляються від повернення зараз і в майбутньому. 13,8% респондентів виступає за ізоляцію Донбасу.

На запитання, хто у несе головну відповідальність за початок воєнних дій на Донбасі,  майже третина маріупольців (33,6%) вважає, що тільки Україна 15,1% респондентів називає винною тільки Росію. 18% – вважає, що Росія і Україна в рівній мірі, а 15,3% опитаних бачить відповідальних в цьому США. 8,9% – незаконні збройні формування на Донбасі. Затрудняються відповісти на це запитання 8,4% опитаних.

На запитання як ви ставитесь до інформації із ЗМІ про можливе воєнне загострення найближчим часом з боку непідконтрольних територій Донбасу та Криму 55,6% жителів Маріуполя вважають, що така інформація не відповідає дійсності, ще 8,9% думає, що загроза є тільки для територій, що знаходяться в безпосередній близькості. 6,4% – загрожує територіям на сході та півдні України, а 7,9% – всій території України. Затрудняються відповісти на запитання 21,2% респондентів. 

Майже половина маріупольців (44,7%) відчуває тривогу та занепокоєння від почутих новин про можливе загострення воєнного конфлікту між Україною та Росією. 12,7% – намагаються знайти більше надійної інформації, а 10,9% – безсилля та нездатність хоч якось вплинути на ситуацію. Байдужими до таких нових є 17,1% опитаних, ще 8,7% – думають про переїзд в більш спокійні регіони України або в іншу країну. Думки про те що без загострення Україна не сяде за стіл переговорів, і що це є необхідним для вирішення проблеми Донбасу та Криму поділяють 1,5% та 1,7% опитаних відповідно. 14,4% ­– вважають необхідним зробити запаси і підготуватися та 3,5% – готові зробити щось для підвищення обороноздатності країни. не готові відповісти 9,4% опитаних.   

Думка щодо локальної ідентичності у Маріуполі поширена практично серед половини респондентів , оскільки 24,6% – перш за все себе вважають мешканцями свого населеного пункту і 23.6% – мешканцями регіону. Натомість  громадянами України перш за все себе вважає тільки 34,4% опитаних. Також цікавим є те що в першу чергу 10,3% опитаних вважать себе громадянами колишнього Радянського Союзу, і 3,9% – громадянами світу. На запитання, Якою мірою Ви пишаєтесь чи не пишаєтесь тим, що є громадянином(кою) України, майже половина жителів міста Маріуполь, дали позитивну відповідь, а саме дуже пишаються 7,4% і скоріше пишаються 32,5% респондентів. Натомість третина опитаних не пишаються тим, що є громадянами України, з яких 6.7% – зовсім не пишаються і 25,4% – скоріше не пишаються. 28,1% опитаних важко відповісти на це запитання.

На питання, якою мовою жителі Маріуполя хотіли б отримувати інформацію зі ЗМІ стосовно тем, які їх цікавлять було отримано такі відповіді: 2,7% опитаних маріупольців висловили бажання отримувати інформацію лише українською мовою, 40,7% виявили бажання отримувати інформацію і українською, і російською мовами в рівній мірі, для 9,6% опитаних респондентів немає значення. 45,9% бажають лише російською.

У питанні щодо ставлення до декомунізації в Україні, 43% респондентів однозначно не підтримують процес декомунізації, значна частина жителів Маріуполя висловила свою неоднозначну підтримку, адже 35,6% опитаних у чомусь її підтримують, у чомусь ні. Однозначно підтримують тільки 7,2% опитаних. Байдужість до процесу декомунізації висловило 11,4% опитаних. 2,8% – не змогли відповісти на дане запитання.

Ставлення жителів Маріуполя до обов’язкового повсюдного використання української мови у сфері обслуговування є різним: повністю підтримують та скоріш підтримують 6,9% і 12,7% опитаних відповідно. 42,4% – скоріше не підтримують, а 32,5% зовсім не підтримують обов'язкового повсюдного використання української мови в сфері обслуговування. Затрудняються відповісти на це запитання 5.5% респондентів.

Жителі міста Маріуполя для неформального спілкування використовують переважно російську мову (81,8%). 11,8% – використовують і російську і українську в залежності від обставин. 2,7% – переважно українську, а 3,2% – суміш української та російської. 

Релігійна приналежність серед жителів Маріуполя представлення таким чином: 25,8% опитаних вважають себе просто православними не відносячись до жодного патріархату. 14,6% – ПЦУ, предстоятель Епіфаній. 20,8% – УПЦ, предстоятель Онуфрій. 20,3% – припускаю існування вищих сил, але загалом я не релігійна людина. 17,1% – атеїсти, вважають що вищих сил не існує..

На запитання, як ви вважаєте, яким чином діяльність ПЦУ (Епіфаній) впливає на політичну ситуацію в Україні, 21% опитаних вважає, що негативно. 17% – дуже негативно. 23,7% респондентів говорять про позитивний вплив, з них дуже позитивно – 6,7% і скоріше позитивно 16,8%. 14,8% – ніяк не впливає.

На запитання, як ви вважаєте, яким чином діяльність УПЦ (Онуфрій) впливає на політичну ситуацію в Україні, 12,1% опитаних вважає, що негативно. 11,4% – дуже негативно. 32,1% респондентів говорять про позитивний вплив, з них дуже позитивно – 7,9% і скоріше позитивно 24,2%. 17,5% – ніяк не впливає.

На питання, яким має бути статус російської мови в Україні 54,7% опитаних відповіли, що бачать російську в якості другої офіційної мови в Україні. 12,4% опитаних респондентів відповіли, що російська мова не повинна мати будь-якого офіційного статусу в Україні. 8,4% хотіли б бачити російську мову другою офіційною, але лише для Донецької та Луганської областей. 8,7% опитаних бачать в ролі другої офіційної мови, але лише на півдні та сході України. 13,9% респондентів не змогли відповісти на дане питання.

Бачення майбутнього розвитку України для майже половини жителів Маріуполя (45,9%) полягає в тому що Україна має бути повністю незалежною та позаблоковою державою. 30,4% – вважають, що Україна стає частиною великого союзу, включаючи Росію. 15% – Україна стає частиною Європейського Союзу. 4,5% – Україна стає частиною великого союзу, куди також входять країни Центральної і Східної Європи. 3,2% – На місці України виникає дві або більше незалежні держави.

Жителі Маріуполя найбільше переваги віддають таким телеканалам:

-        Інтер (35,6%);

-        1+1 (15,3%);

-        СТБ (13,3%);

-        ТРК-Україна (14,3%);

-        Перший Незалежний (13,1%);

-        НАШ (13,8%);

-        Регіональний телеканал (10,4%);

-        Не дивиться жоден (22,7%).

Особисту готовність брати негайну участь в оборонних діях в рамках своєї підготовки і можливостей в разі нападу на Україну затвердило 6,9% опитаних. 59,3% зазначили, що вони точно не готові і 33,8% не можуть відповісти на це запитання. 

Більшість жителів міста Маріуполь не погоджуються з тезою (71,1%), що центральна влада в Україні приділяє достатньо уваги вирішенню проблем у їхньому регіоні. Серед опитаних (28,9%) повністю не погоджуються і 42,2% – тих хто скоріш не погоджується. З 21% опитаних, які погоджуються з даним твердження тільки 3% повністю погоджуються, а 19% – скоріше погоджуються. 6,9% опитаних не змогли відповісти на дане запитання.

Стосовно рівня незалежності прийняття рішень від втручання Києва, абсолютна більшість респондентів (93,4%) вважає прийнятною для себе незалежність від центральної влади. З них 43,1% вважає, що всі рішення мають прийматися самостійно, а 50,2% опитаних вважає, що влада повинна мати право приймати рішення стосовно питань тільки місцевого значення. Твердження про те, що думка місцевої влади повинна мати рекомендаційний характер, підтримали 6,7% опитаних.

Третина опитаних (29,7%) повністю позитивно ставиться до того, щоб держава відігравала ключову роль в регулюванні і забезпеченні рівня життя своїх громадян. 39,8% опитаних висловили скоріше позитивне ставлення. Негативне відреагували на дані функції держави 20,1% респондентів, з них тільки 7,1% повністю негативно і 13% – скоріше негативно. 10,3% опитаних не змогли відповісти на дане запитання.

Довідково:

Опитування було проведено Міжнародним центром оборони та безпеки (ICDS) у межах програми “Стійка Україна” за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Естонії в рамках програми співпраці в сфері розвитку.

У межах дослідження було опитано 400 мешканців у м. Маріуполі. Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і без врахування дизайн ефекту) не перевищує: 4,9% для показників близьких до 50%, 4,3% — для показників близьких до 25%, 2,9% — для показників близьких до 10%, 2,2% — для показників близьких до 5%. 

Додаткове роз'яснення щодо загальних установок щодо держави:

Загальна установка респондента щодо держави визначається за допомогою його відповідей на індикатори соціологічного тесту «GSR—5», що звертається до оцінок респондентами ефективності української держави, їх думок про майбутнє України, оцінок умов життя населення, досягнень та невдач України за часи незалежності, а також задоволеності подіями, що відбуваються в країні.

Отримані результати обробляються за допомогою методів багатомірної статистики, що дозволяє виокремити 5 загальних установок щодо держави:

1) Крайньо негативна — однозначно негативно оцінюються умови життя, а також поточні події в державі, за іншими показниками (ефективність держави, очікування щодо змін у державі, а також оцінка досягнень за 30 років незалежності) близько 90% цієї групи дають негативні оцінки.

2) Переважно негативна — негативні оцінки переважають над проміжними майже за кожним з показників. Виключення складає очікування щодо змін у державі — кількість негативних та проміжних оцінок є майже однаковою.

3) Умовно поміркована — за всіма показниками спостерігається суміш негативних та проміжних оцінок.

4) Поміркована — майже за всіма показниками проміжні оцінки переважають над негативними, а в частині очікувань щодо змін у державі не тільки проміжні оцінки становлять більше половини усіх відповідей, а й додається близько 30% позитивних оцінок.

5) Помірковано-позитивна позиція — майже за всіма показниками оцінки носять змішаний помірковано-позитивний характер, а очікування щодо змін у державі взагалі є переважно позитивними (75% усіх оцінок).